Ахундов, Мохаммад Мірза Фаталі огли

12345recgff.jpg

Аху́ндов, Мохамма́д Мірза́ Фаталі́ огли́ (азерб. Axundov, Mirzə Fətəli Məhəmmədtağı oğlu; 12.07.1812, м. Нуха, тепер м. Шекі, Азербайджан — 10.03.1878, м. Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія) — письменник, критик, філософ, історик, перекладач, громадський діяч. Основоположник азербайджанської драматургії, прози, літературної критики, реформатор азербайджанської абетки.

Ахундов, Мохаммад Мірза Фаталі огли

(Axundov, Mirzə Fətəli Məhəmmədtağı oğlu)

Народження 12.07.1812
Місце народження Шекі, Азербайджан
Смерть 10.03.1878
Місце смерті Тбілісі, Грузія
Місце поховання Меморіальне кладовище «Пантеон видатних азербайджанців», Тбілісі
Місце діяльності Тбілісі, Грузія
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, філософія, історія

Життєпис

Здобув духовну освіту в школі м. Шекі. 1832–1833 в м. Гянджі брав уроки каліграфії в М. Ш. Вазеха, який віднадив його від релігійної кар’єри. 1833 навчався в російській школі в м. Шекі, опанував арабську та перську мови.

З 1834 до кінця життя працював у канцелярії намісника Кавказу в м. Тифлісі перекладачем зі східних (арабської, перської, турецької) мов. 1868 дослужився до чину полковника. Виконував і дипломатичні доручення. За службу отримував нагороди Російської імперії, турецького султана й шаха Ірану.

Водночас з 1836 викладав азербайджанську мову в Тифліській гімназії, директором якої був Х. Абовян. Робота в царині освіти спонукала Ахундова запропонувати реформу тюркської абетки — він розробив проект на основі латиниці. Наукове товариство в м. Стамбулі не сприйняло цієї пропозиції, через півстоліття ідею Ахундова втілив у життя М. К. Ататюрк.

Член Кавказької археографічної комісії (з 1864).

Творчість

Літературну діяльність Ахундов почав 1830–1840 низкою віршів, написаних на засадах класичної східної поетики, зокрема елегійним твором «Східна поема на смерть Пушкіна» («Puşkinin ölümünə Şərq poeması»; 1937).

Ахундов — перший комедіограф на теренах мусульманського Сходу. Комедії «Молла Ібрагім-Халіл, алхімік, що володіє філософським каменем» («Hekayəti Molla İbrahim-Xəlil Kimyagər»; 1850), «Мусьйо Жордан, ботанік, і дервіш Местелі Шах, знаменитий чаклун» («Hekayəti Müsyö Jordan Həkimi-Nəbatat və Dərviş Məstəli Şah Cadükuni Məşhur»; 1850, поставлена 1851), «Візир ленкоранського ханства» («Sərgüzəşti-vəziri-xani-Lənkəran»; 1850, поставлена 1852), «Пригоди скнари» («Sərgüzəşti Mərdi-Xəsis (Hacı Qara)»; 1852), «Правники в Тебризі» («Mürafiə vəkillərinin hekayəti»; 1855) відіграли вагому роль у розвитку реалістичних, демократичних тенденцій у письменстві країн Близького та Середнього Сходу, Поволжя й Північного Кавказу.

Ще за життя автора його комедії були перекладені кількома європейськими мовами, після чого Ахундов зажив слави «мусульманського Мольєра». На сцені рідною мовою комедії Ахундова втілені лише 1873.

Проблеми, які Ахундов порушив у художніх творах, численних статтях, наукових дослідженнях, філософському трактаті «Три листи індійського принца Кемал-уд-Довле до перського принца Джелал-уд-Довле і відповідь на них останнього» («Kəmalüddövlə məktubları»; 1864–1865), охоплюють усі аспекти життя не тільки Азербайджану першої половини 19 ст., а й багатьох країн Сходу.

Сатирична повість «Одурені зірки» («Aldanmış kəvakib»; 1857) — перший реалістичний твір із життя народу. Ахундов дав зрозуміти, що основою зашкарублості, інертності тогочасного суспільства є східний деспотизм.

Визнання

Ахундова вшановано надмогильним погруддям у м. Тбілісі та пам’ятником у м. Баку (1930). Від 1940 у м. Шекі діє меморіальний музей Ахундова. Ім’ям Ахундова названі Азербайджанська національна бібліотека та Азербайджанський театр опери й балету.

Українською мовою окремі твори Ахундова переклали М. Упеник, Є. Димінська, О. Петькун, В. Білоцерківський.

Твори

  • Əsərləri : 3 cilddə. Bakı : Şərq-Qərb, 2005.
  • У к р. п е р е к л. — На смерть Пушкіна // Вітчизна. 1962. № 7.
  • Пригоди скнари. Київ : Мистецтво, 1980. 149 с.
  • Р о с. п е р е к л. — Избранное. Москва : Художественная литература, 1982. 136 с.
  • Избранные философские произведения. Баку : Азернешр, 1982. 340 с.

Література

  1. Гусейнов Г. Философские взгляды М. Ф. Ахундова. Баку : Азернешр, 1942. 102 с.
  2. Меликова М. Ф. Общественно-политические взгляды М. Ф. Ахундова. Баку : Азернешр, 1958. 96 с.
  3. Brands H. W. Azerbaidschanisches Volksleben und modernistische Tendenz in den Schauspielen Mirza Feth-Ali Ahundzade’s. Wiesbaden : Otto Harrassowitz Verlag, 1958. 81 р.
  4. Джафаров Д. Мирза-Фатали Ахундов. Баку : Азернешр, 1962. 24 с.
  5. Тагизаде С. М. Ф. Ахундов и Европа. Баку : Азернешр, 1991. 304 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Халимоненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Халимоненко Г. І. Ахундов, Мохаммад Мірза Фаталі огли // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахундов, Мохаммад Мірза Фаталі огли (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
27.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ