Абовян, Хачатур


Абовян, Хачатур ‎

Абовя́н, Хачату́р (вірм. Խաչատուր Աբովյան; 15.10.1809, с. Канакер, тепер частина м. Єревана, Вірменія — 14.04.1848, м. Єреван, тепер Вірменія) — письменник, основоположник нової вірменської літератури східновірменським варіантом літературної вірменської мови.

Абовян, Хачатур

(Խաչատուր Աբովյան)

Рік народження 1809
Місце народження Єреван, Вірменія
Рік смерті 1848
Місце смерті Єреван, Вірменія
Alma mater Тартуський університет, Тарту
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, проза, етнографія

Життєпис

Походив із дворянської родини.

1814–1819 навчався в монастирі Ечміадзін, готуючись стати священиком, 1819–1822 здобував освіту в монастирі Ахпата.

1822 переїхав до м. Тифліса, вступив до школи Погоса, де вивчав вірменську граматику.

1824–1826 вивчав філософські науки, вірменознавство й мови в Нерсесянському училищі.

Через Російсько-перську війну (1826–1828) був змушений відмовитися від переїзду на навчання до Венеції.

Упродовж 1826–1830 працював перекладачем і секретарем католікоса вірмен Єпрема І в Ечміадзіні.

1830–1834 навчався в Дерптському університеті за індивідуальною програмою. Після його закінчення повернувся на Кавказ.

Працював інспектором, викладав у Тифліській повітовій школі, з 1843 — в Єреванській повітовій школі.

У другій половині 1830-х–1840-х написав підручники вірменською, російською та азербайджанською мовами, більшість із яких використовували в навчальному процесі у рукописі.

1843–1845 брав участь у природознавчих і етнографічних експедиціях, написав кілька етнографічних нарисів, збирав фольклор.

14.04.1848 Абовян вийшов із дому на ранкову прогулянку і зник безвісти. Існує кілька версій обставин його зникнення, найімовірнішими з яких вважають самогубство або вбивство.

Творчість

У 1820-х Абовян написав перші поетичні твори. Тематика його поезій — минуле Вірменії, звернення до образів давніх вірменських поетів, кохання. Найвідоміший прозовий твір — «Рани Вірменії» («Վերք Հայաստանի»; 1841, видано посмертно 1858) — перший роман у вірменській літературі.

У своїх творах послуговувався єреванським діалектом вірменської мови, що уможливило формування на його основі східновірменського варіанту літературної вірменьскої мови.

Українською мовою твори Абовяна перекладали П. Тичина, М. Рильський, М. Терещенко та ін.

У Канкакері (тепер район у м. Єревані) діє будинок-музей Абовяна.

Твори

  • Աբովյան Խ. Երկերի լիակատար ժողովածու, 10 հ. Երևան, 1947–1961 (повне зібрання творів у 10 томах).
  • У к р. п е р е к л. — Вибрані твори. Київ, 1948.

Література

  1. Ваганян В. Хачатур Абовян. Москва, 1934.
  2. Абов Г. Хачатур Абовян: жизнь и творчество. Ереван, 1948.
  3. Bardakjian K. A Reference Guide to Modern Armenian Literature, 1500–1920: With an Introductory History. Detroit, 2000.
  4. The Heritage of Armenian Literature. Detroit, 2005. Vol. 3: From the Eighteenth Century to Modern Times / еd. by Agop Hacikyan.

Автор ВУЕ