Афект

Афе́кт (лат. affectus — душевне хвилювання, пристрасть) — сильний і відносно короткочасний емоційний стан, пов’язаний із різкою зміною важливих для індивіда життєвих обставин. Виражений різкими рухами, вегетативними зрушеннями в різних органах і системах організму, втратою вольового контролю й бурхливим виявом емоцій.

Характеристика

Основою афекту є переживання внутрішнього конфлікту, що виникає внаслідок суперечностей між нахилами, прагненнями, бажаннями або між можливостями виконання і вимогами, які постають перед індивідом чи які він висуває щодо себе. Розвивається переважно в несподіваних, критичних і небезпечних ситуаціях, за неспроможності людини до адекватного виходу з них.

Афект набуває властивостей домінанти, унаслідок чого гальмує не пов’язані з ним психічні процеси та нав’язує стереотипний спосіб розв’язання небезпечної ситуації (заціпеніння, втеча або агресія). Водночас афект виконує важливу роль у створенні специфічного досвіду (афективні сліди), що має значення при зіткненні індивіда з певними обставинами, які призвели до розвитку афекту і попереджають про можливість повторення небезпечної ситуації. Характеризується звуженням свідомості або повною її втратою з подальшою амнезією. Супроводжується вираженими вегетативними реакціями з боку кардіоваскулярних, дихалальних та інших систем і органів. Стійкість до втягнення індивіда в стан афекту залежить від рівня його моральної мотивації.

Профілактика

Профілактику зводять до унеможливлення ситуацій, що породжують афекти, а також до підвищення рівня моральних мотивацій та потреб особистості. Діагностика афекту — одне з характерних завдань, які розв’язують у практиці судово-психологічної експертизи. Тому афект, або «сильне душевне хвилювання» (згідно з кримінальним кодексом), розглядають як обставину, що пом’якшує провину.

У психіатрії розрізняють фізіологічний і патологічний афекти. Фізіологічний афект — емоційний стан у межах норми, короткочасна, стрімка, бурхлива емоційна реакція з вибуховим характером, яка супроводжується різкими, але не психотичними змінами психічної діяльності, включно зі свідомістю, виражена вегетативними й руховими проявами. Це надзвичайна для особистості реакція, яка виникає у відповідь на надзвичайні обставини. Психіатр Р. фон Крафт-Ебінг (1840–1902; Німеччина) увів термін «патологічний афект», яким позначають афективні стани з порушенням свідомості (сновидність, затьмарення, звуження).

Діагностика

У діагностиці патолічного афекту враховують наявність повної або часткової амнезії на події у фазі афективного вибуху й виснаження психічних і фізичних сил після нього. Головним критерієм, який використовують для розмежування станів, вважають ознаки психогенно зумовленого потьмарення свідомості за афект фізіологічного й афективно звуженого, але не психотичного стану свідомості за афект патологічний.

Афект може бути неусвідомлюваним і усвідомлюваним. Неусвідомлюваний афект — безпосереднє переживання суб’єктом афективного тону певного емоційного стану (наприклад, відчуття захвату від доброї звістки). Усвідомлений афект з’являється тоді, коли суб’єкт робить свої почуття об’єктом уважного розгляду (наприклад, подив від відсутності відчуття піднесення після отримання доброї звістки).

Література

  1. Первомайский В. Б. Физиологический аффект: норма или патология? // #Первомайский В. Б. Судебно-психиатрическая экспертиза: статьи (1989–1999). Киев : Сфера, 2001. С. 118–125.
  2. APA Dictionary of Psychology / peg. Gary R. Vanden Bos, Phd, Washington. American Psyhological Association. 2006; Grand Dictionnaire de la psychologie. Paris, 2011.
  3. Власенко С. Б. Психологічна характеристика юридично релевантних емоційних станів // Юридична психологія. 2019, № 1 (24). С. 24 –31. doi: https://doi.org/10.33270/03192401.24

Автор ВУЕ

В. В. Андрієвська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Андрієвська В. В. Афект // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афект (дата звернення: 27.11.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.12.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ