Аутоеротизм

Аутоероти́зм (від ауто і Ерос) — тип сексуальної поведінки, домінуючий або єдиний спосіб отримання суб’єктом сексуального задоволення без участі іншої людини.

Характеристика

Аутоеротизм як різновид нетипової сексуальної поведінки однозначно не можна зарахувати ні до норми, ні до патології, ні до девіації. Здебільшого його розглядають як вид перверсії за нарцисизму.

Різновиди

Найкраще вивчений патологічний аутоеротизм (нав’язливий домінуючий спосіб досягнення оргазму через самозбудження, що викликається також за допомогою або під дією подразників фізичної природи). Постійно повторюване самозбудження із використанням сексуальних подразників (таких, як струмінь води, спеціальні прилади або ритуали, відображення власного тіла у дзеркалі або на фотографіях чи відео, порнографія тощо) витісняє інші сексуальні подразники та прояви сексуальної активності.

Суть стійкого аутоеротизму полягає в досягненні суб’єктом оргазму виключно через самозбудження і витісненні статевих контактів із партнером такою формою сексуальної активності для отримання сексуального задоволення. Найчастіше такі суб’єкти або не мають чи взагалі ніколи не мали сексуальних зв’язків, або їхні статеві контакти мають нерегулярний характер.

Специфічним різновидом аутоеротизму є синдром Гевлока Елліса в осіб жіночої статі: сексуальна самостимуляція за допомогою струменя води, спрямованого на ерогенні зони. У жінки поступово закріплюється умовно-рефлекторний зв’язок між виникненням оргазму та дією такого сексуального стимулятора. Такий умовний рефлекс спричиняє відсутність у неї оргазму під час статевого акту. Синдром Гевлока Елліса здебільшого формується у дівчат із високою сексуальною збудливістю в період статевого дозрівання.

Розрізняють також ананкастний аутоеротизм — стійке, нав’язливе, примусове сексуальне самозбудження, яке зазвичай викликається без актуальної сексуальної потреби і має ознаки залежності. Найчастіше подібний стан спостерігається за межових психоневрологічних розладів, рідше — є симптомом розумової відсталості або психічного захворювання. Зрідка неодноразова протягом доби самостимуляція відбувається тривалий час: протягом місяців і навіть років. Механізм ананкастного аутоеротизму пов’язаний зі зняттям нервової напруги суб’єктом виключно внаслідок примусового сексуального самозбудження, а оргазм, отриманий у такий спосіб, поступово сприймається як ліки із заспокійливою дією.

Іншим специфічним різновидом патологічного аутоеротизму є синдром сексуальної асфіксії (асфіксіофілії) — отримання суб’єктом сексуального задоволення в процесі настання задухи за самоповішення, вміщення голови в повітронепроникні середовища обмеженого об’єму, закривання обличчя ізолюючими масками. Оргазм у цих випадках може досягатися і без додаткової стимуляції статевих органів, оскільки внаслідок гострої кисневої недостатності відбувається порушення процесів збудженнягальмування в головному мозку, що й обумовлює настання еякуляції та оргазму центрального походження. Синдром сексуальної асфіксії пов’язаний із суттєвими ризиками для життя. Здебільшого спостерігається в осіб чоловічої статі.

Література

  1. DeMartino M. F. Autoeroticism: Practices, Attitudes, Effects // Sex and the Intelligent Women. Berlin; Heidelberg : Springer, 1974. P. 183–214. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-662-39430-4_20
  2. Матвіїшин А. М. Проблема психофізіологічної природи лібідо та його механізмів // Проблеми сучасної психології. 2012. Вип. 15. С. 331–339.
  3. Anderson E. Autoeroticism: Rethinking Self-Love with Derrida and Irigaray // PhænEx. 2017. № 12 (1). P. 53–70.
  4. Саричев Я. В., Устенко Р. Л., Сонник Є. Г. Сексуальні девіації. Судова сексологія. Полтава : Миргород, 2018. 132 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аутоеротизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аутоеротизм (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ