Атрофодермія

Атрофоде́рмія (від грец. ἀτροφία — голодування, в’янення і δέρμα — шкіра) — група захворювань шкіри, що характеризуються атрофією внаслідок дегенеративно-атрофічних процесів в епідермісі й дермі. Етіологію цього рідкісного захворювання не встановлено. Атрофодермія має тенденцію до затяжного перебігу, не має гендерного складника, позасезонна.

Відомо кілька форм атрофодермії:

  • червоподібна (синонім: вугрова еритема, що рубцюється);
  • червоподібні вугри;
  • сітчаста симетрична атрофодермія обличчя;
  • сітчастий еритематозний фолікуліт, що рубцюється;
  • червоподібна атрофодермія щік із фолікулярним кератозом;
  • ідіопатична Пазіні — П’єріні;
  • невротична та ін.

Клінічна картина кожної патології, що входить до групи атрофодермій, специфічна; спільною рисою є утворення на шкірі атрофічних вогнищ.

У діагностиці вирішальне значення належить гістологічному дослідженню біоптату шкіри, отриманому шляхом біопсії.

Лікування симптоматичне (вітамінотерапія, фізіо- та бальнеотерапія); прогноз сприятливий.

Профілактика атрофодермії полягає в пріоритеті здорового способу життя. За пойкілодермії рекомендують обов’язкове спостереження дерматолога через можливе виникнення злоякісного новоутворення.

Література

  1. Цераидис Г. С., Федотов В. П., Дюдюн А. Д., Туманский В. А. Гистология и клиническая характеристика дерматозов. Днепропетровск, Харьков, Запорожье : Изд-во «Свидлер А. Л.», 2004. 536 с.
  2. Пальцев М. А., Потекаев Н. Н., Казанцева И. А., Кряжева С. С.Клинико-морфологическая диагностика и принципы лечения кожных болезней. Москва : Медицина, 2006. 512 с.
  3. Вулф Л.,Джонсон Р., Сюрмонд Д. Дерматология по Томасу Фицпатрику. Атлас-справочник. Москва : Практика, 2007. 1248 с.
  4. Мавров И. И, Болотная Л. А., Сербина И. М. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии. Харьков : Факт, 2007. 792 с.
  5. Савенкова В. В. Морфофункциональные особенности кожи при очаговой распространенной склеродермии // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2008. № 1–2. С. 93–96.
  6. Zulian F. New developments in localized scleroderma // Curr. Opin. Rheumatol. 2008. Vol. 20. P. 601–607.
  7. Романенко К. В. Динамика морфометрических показателей пораженной кожи при ограниченной склеродермии до- и после комплексной терапии // Таврический медико-биологический вестник. 2009.Т. 12, № 3 (47). С. 104–109.
  8. Shim W. H., Jwa S. W., Song M. et al. Diagnostic usefulness of dermatoscopy in differentiating lichen sclerous et atrophicus from morphea // J. Am. Acad. Dermatol. 2012. Vol. 66, No 4. P. 690–691.
  9. Стартовая наружная терапія осложненных форм дерматозов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2014. № 4 (55). С. 75–78.
  10. Дюдюн А. Д., Романенко К. В., Горбунцов В. В. Патогенетичні взаємовідношення між бляшковою склеродермією, атрофодермією Пазіні — П’єріні та склеро атрофічним ліхеном // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2015. № 1–2. С. 73–80.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Атрофодермія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атрофодермія (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.01.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶