Атом асиметричний

Асиметри́чний а́том — атом із різними замісниками, через відмінність яких не може бути сумісним зі своїм дзеркальним відображенням. Синонім — хіральний центр.

Хіральний центр є узагальненим розширенням поняття «асиметричний атом Карбону», введеного Я. Вант-Гоффом та Ж. Ле Белем (1847–1930, Франція), який має 4 різні замісники, розташовані у вершинах тетраедра.

У трикоординованих центрах хіральності, наприклад, атома Фосфору у фосфінах, роль одного із замісників відіграє вільна електронна пара. Хіральним центром можуть бути також пента- та гексакоординовані атоми. Наявність асиметричного атома є причиною оптичної активності як природних речовин, наприклад, аміно- та гідроксикислот, вуглеводів, алкалоїдів, так і синтетичних сполук.

Молекули з одним асиметричним атомом існують у вигляді пари оптичних ізомерів — енантіомерів. У разі наявності n асиметричних атомів максимальна кількість стереоізомерів може становити 2n.

Для характеристики розташування замісників навколо асиметричних атомів використовують термін «конфігурація молекул», «конфігурація асиметричних атомів». та застосовують R,S-систему Р. Кана — К. Інгольда — В. Прелога, яка замінила D,L-систему (останню ще використовують для вуглеводів і амінокислот). Під час реакцій конфігурація молекул, що містять асиметричний атом Карбону, може зберігатися або змінюватися на протилежну, тобто може відбуватися обернення конфігурації. Порівняння конфігурації асиметричного атома Карбону з конфігурацією обраної за стандарт подібної структури називають кореляцією конфігурацій, а визначену таким чином конфігурацію — відносною. Відносні конфігурації молекул, які визначені через порівняння з визначеними методом рентгеноструктурного аналізу конфігураціями енантіомерів винної кислоти, називають абсолютними конфігураціями. Абсолютну конфігурацію асиметричного атома можна встановити за допомогою аномальної дифракції рентгенівських променів.

Література

  1. Iliel E. L., Wilen S. H., Mander L. N. Stereochemistry of Organic Compounds. New York, 1994.
  2. Ковтуненко В. О. Загальна стереохімія. 2-е вид. Київ : Кондор, 2009. 366 с.
  3. IUPAC. Compendium of Chemical Terminology. Gold Book. Oxford, 2014.

Автори ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.06.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶