Атлас


Атлас (д.-гр. Ἄτλας — у давньогрецькій міфології титан, який тримає на плечах небесне склепіння) — картографічне або образотворче видання, що містить тематично обʼєднані карти, картосхеми, зображення різних об’єктів та призначене для навчання, дослідницької діяльності, практичного використання.

Історична довідка

Назва атласу — виду видавничої продукції походить від назви міфологічного грецького титана Атласа. Міф оповідає, що Атлас, покараний богами, був змушений тримати небесне склепіння на плечах. Цей образ часто зображували на книгах із картами, тож зрештою вони стали називатися атласами. Уперше назву «атлас» запропонував картограф Г. Меркатор.

Характеристика

Класифікація

З огляду на те, що нині наявні великі бази даних та різноманітні технології, атласи набули широкого типологічного розгалуження і мають розгорнуту класифікацію.

За знаковою природою інформації:

  • картографічні;
  • образотворчі.

За цільовим призначенням:

  • науковий;
  • науково-популярний;
  • довідковий;
  • виробничо-практичний.

Залежно від об’єктів опису:

  • анатомічний;
  • астрономічний;
  • ботанічний;
  • географічний;
  • зоологічний;
  • історичний;
  • лінгвістичний;
  • медичний та ін.

За способом виготовлення:

  • друковане видання;
  • електронне видання.

За матеріальною конструкцією:

  • книжкове видання;
  • комплектне видання.

За форматом:

  • великого формату;
  • середньоформатний;
  • малоформатний (кишеньковий).

За мовною ознакою:

  • оригінальне видання;
  • перекладне видання;
  • одномовне видання;
  • багатомовне видання;
  • видання з паралельним текстом;
  • паралельне видання.

Особливості різновидів

Атласи розрізняються з огляду на характер ілюстративного матеріалу, співвідношення і принципи систематизації текстових і зображальних елементів, орієнтацію сторінок (горизонтальна, поздовжня), формати — від великих до мініатюрних, носія інформації (паперові, електронні, мультимедійні) тощо.

Значення

Основні функції атласів:

  • довідкова — інформують у наочній формі про ті чи ті реалії природи і суспільства, транслюють відповідні знання;
  • культурно-освітня — формують науковий світогляд, сприяють обізнаності населення, швидкому запам’ятовуванню форм, масштабів, взаєморозташування описуваних предметів, органів, тіл тощо;
  • меморіальна — фіксують певні реалії та зберігають інформацію про них для наступних поколінь, архівують відомості про рівень людського розвитку та стан природніх і суспільних явищ.

Джерела

  1. СОУ 22.2-02477019-04:2005. Альбоми. Технічні умови. Київ : Державний комітет телебачення та радіомовлення України, 2005. 21 с.
  2. ДСТУ 3003:2006. Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2008. 28 с.
  3. ДСТУ 3017 : 2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. 42 с.

Автор ВУЕ

Т. С. Крайнікова


Модератор напрямку соціальні комунікації


Див. також

Атлас географічний