Атлант (міфологія)

Атла́нт (Атлас; грец. Ἄτλας, Ἄτλαντος) — у давньогрецькій міфології — син титана Япета й океаніди Клімени (за ін. версією, Асії), брат Прометея та Епіметея; батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.

Архаїчне божество, наділене могутньою фізичною силою. Брав участь у боротьбі титанів з олімпійськими богами. Після поразки титанів був покараний: мусив підтримувати небесне склепіння на крайньому Заході (біля саду німф-гесперид).

За іншою версією, Атлант відмовив Персею в гостинності, через що той за допомогою голови Медузи Горгони перетворив його на гору, що підпирала небо (міфологічна оповідь про гори Атлас у Північній Африці).

У міфі про 12-й подвиг Геракла оповідається, як герой отримав золоті яблука гесперид за допомогою Атланта. Щоби здобути чарівні плоди, той переклав на Геракла свій тягар, а потім не захотів знову брати його на плечі. Гераклу довелося вдатися до хитрощів, щоби знову перекласти небесне склепіння на велетня.

Вважався знавцем неба та світу, від його імені утворено термін «атлас», гідронім «Атлантичний океан».

Під назвою атлантів відомі також мешканці міфічної Атлантиди. Згідно з міфами, що сягають діалогів Платона, атланти були надзвичайно обдаровані, наділені високим зростом, фізичною силою та вродою.

Переносно — велетень, силач.

Література

Міфи давньої Греції. Київ : Веселка, 1980. 265 с.
Легенди і міфи стародавньої Греції / Пер. з рос. О. М. Іванченко. Київ : Мистецтво, 1996. 472 с.
Адкинс Л., Адкинс Р. Древняя Греция. Энциклопедический справочник. Москва : Вече, 2008. 496 с.
Міфи давньої Греції. Київ : Країна мрій, 2009. 382 с.
Кун М. А. Міфи Стародавньої Греції. Київ : Андронум, 2020. 92 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Атлант (міфологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атлант (міфологія) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.09.2020