Аспр

Аспр м. Кафи 1421–1435

Аспр (італ. Aspro, від пізньолат. asper, утвор. від грец. ἄσπρος — білий) — номінал електрових, згодом — срібних монет, що карбувалися у Візантії (під назвою «аспрон», множина — «аспра») з 11 ст., а також срібних монет, що карбувалися у Трапезундський імперії (13–15 ст.), Нікейській імперії (13 ст.), орденом Госпітальєрів на о. Родос а також у генуезьких колоніях Північного Причорномор’я (м. Кафа, тепер м. Феодосія, Україна та м. Тана біля сучасного м. Азова, Росія).

Перші монети з назвою «аспр» або «аспра» (грец. άσπρον) почали карбувати у Візантії наприкінці 11 ст. з електру, вартість цих аспрів складала 1/3 гіперпірона. Згодом в обіг було випущено монети зі срібла з тією ж назвою назвою «аспра», вартість яких була меншою в 16 разів і складала 1/48 гіперпірона. Вага цих монет складала 4,5–4,9 г. Обидві монети під однією назвою, але з різною вартістю, карбувалися з перервами до 2 пол. 13 ст. Унаслідок псування монети вага обох однойменних номіналів поступово знижувалася.

Утвореною на початку 13 ст. внаслідок тимчасової ліквідації Візантії хрестоносцями Трапезундською імперією було розпочато карбування аспрів зі срібла вагою близько 2,9 г. (згодом унаслідок псування монети її вага знизилася до бл. 1,1 г).

У 14–15 ст. дрібну срібну монету з назвою «аспр» («Аспро», також відома як родоський данаро) карбував орден госпітальєрів на о. Родос. У 14 – 2 пол. 15 ст. аспри карбувалися в м. Кафі як основний місцевий монетний номінал. Аспри Кафи — дрібна срібна монета вагою бл. 1,1 г..

На аверсі аспрів м. Кафи зображувалися вежі генуезької фортеці, а на реверсі — тамга династії Джучидів, з 1454 — тамга Гераїв. Монетна легенда на аверсі містила ініціали генуезького консула м. Кафи й назву міста (латиною), монетна легенда на реверсі — ім’я й титул хана арабською.

Аспри м. Кафи карбувалися до захоплення міста Османською імперією 1475. Із аспрами м. Кафи ототожнюють лічильні терміни «chiamati cafiati» та «baricati» в італійських торговельних документах 15 ст.

У 14 ст. аспри короткочасно карбувалися в м. Тані поблизу сучасного м. Азова. У писемних джерелах 16–17 ст. з Речі Посполитої термін «аспри» вживається на позначення акче. Аспри, карбовані в м. Кафі, знаходять у складі скарбів та поодинокими знахідками у Криму, південних і центральних областях України, на азовському й чорноморському узбережжі Росії, в Молдові тощо.

Література

  1. Юргевич В. О монетах генуэзских, находимых в России // Записки Одесского общества истории и древностей. 1872. Вып. 8;
  2. Ретовский О. Генуэзско-татарские монеты города Каффы // Известия Таврической ученой архивной комиссии. 1897. №27; 1899. №29; 1902. №32;
  3. Зубко А. Монети генуезьких колоній Криму в міжнародній торгівлі XIV–XV ст. // Вісник київського національного університету імені Т. Шевченка. Історія. Вип. 91–93. К., 2007;
  4. Гірік С. Монетна справа Кримського ханату: огляд історіографії // Українська орієнталістика. Вип. 6. К., 2012;
  5. Турмис Н. Ґенуезько-кримські аспри та ґірейські акче в грошовому обігу українських земель Великого князівства Литовського другої половини XV – поч. XVI ст. у світлі історіографії // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. Львів, 2019.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аспр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аспр (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ