Асиметрія (біологія)

Асиметрія (білогія).

Асиме́трія (біологія) — нерівнозначність властивостей, процесів, ознак біологічних систем. Явище відсутності або порушення симетрії. Найчастіше вживається як недотримання інваріантності, співрозмірності або геометричної логіки у будові й функціонуванні організмів. Асиметрічність вважається однією з головних ознак біологічних систем, їхньої будови і процесів, що в них відбуваються. Властива усім рівням біологічної організації:

  • молекулярному (ізомерія і амфотерність біомолекул, унікальність просторової структури біополімерів, невизначеність послідовностей мономерів);
  • клітинному (різноякісність відростків нейронів, довільність їхнього розташування);
  • організмовому (порушення білатеральності);
  • популяційно-видовому (нерівномірність динаміки чисельності й видоутворення), екосистемному (нерівномірний розподіл енергії та біомаси).

За характером вираження виділяють кілька типів біологічної асиметрії. Генетична асиметрія полягає у наявності алелей, батьківських геномів, статевих хромосом, статі. Асиметричність біологічних процесів виражена у відсутності лінійної або рівномірно циклічної динаміки. Геометрична асиметрія пов’язана з відсутністю чітко визначеного плану будови тіла чи відхиленням від нього. Розрізняють два головні типи геометричної асиметрії:

  • первинна — властива примітивним організмам і є наслідком відсутності симетрії як такої, а не відхиленням від певного типу будови тіла (властива рослинам, серед тварин — губкам);
  • вторинна — виникає у високоорганізованих тварин як відхилення від чіткої білатеральної чи радіальної симетрії.

У межах вторинної геометричної асиметрії вирізняють два її крайніх прояви: антисиметрію — спрямоване асиметричне розміщення органів тіла: розташування серця з лівого боку, а печінки — з правого; функціональна асиметрія — розподіл функцій лівої та правої півкуль головного мозку в людини; флуктуюча асиметрія — неспрямовані відмінності в ознаках правої та лівої сторін тіла (площа лівої та правої частин листкової пластинки рослин, кількість лусок на правому і лівому боках риб). Практично відрізнити спрямовану і неспрямовану асиметрію майже не можливо. Найчастіше відомі проміжні варіанти, за яких установлено функціональне або структурне переважання одного боку тіла чи органа над іншим, проте рідкісні випадки такої асиметрії не є патологіями, як от ліворукість чи праворукість людини.

Література

  1. Neville A. C. Animal asymmetry. London : Edward Arnold, 1976. 60 p.
  2. Захаров В. С. Асимметрия животных (популяционно-феногенетический подход). Москва : Наука, 1987. 216 с.
  3. Asymmetry in Plants: Biology of Handedness / Ed. by B. Bahadur, K. Krishnamurthy, M. Ghose et al. Boca Raton : CRC Press, 2019. 407 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Асиметрія (біологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асиметрія (біологія) (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.04.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶