Алелі


Алелі.jpg

Але́лі (від грец. ἀλλήλων — взаємно) — різні форми генів, розташованих у гомологічних локусах. Застаріла назва — алеломорфи. Термін «алель» запропонував у 1909 В. Йоханнсен (Данія).

У диплоїдних організмів (див. Плоїдність) може бути лише один чи два алелі. У першому випадку алелі утворюють гомозиготу, у другому — гетерозиготу і взаємодіють один із одним.

Особлива група алелів — леталі. Це генетичні варіанти генів, успадкування яких у гомозиготному стані призводить до смерті організму на ранніх стадіях розвитку.

Взаємодія алелів

Алель, що пригнічує прояв іншого алеля, називають домінантним, а той, що пригнічується — рецесивним. Відповідно їх позначають великою та малою літерами англійського алфавіту («А» і «а»). Такий тип взаємодії алелів називають домінуванням. Він властивий більшості випадків взаємодії алелів, що мають зовнішній фенотиповий прояв (зелене і жовте забарвлення гороху, блакитні та карі очі людини). Випадки проміжного успадковування, коли один алель не повністю домінує над іншим, називають неповним домінуванням. За таких умов гетерозиготи мають проміжний фенотиповий прояв (рожеве забарвлення квіток нічної красуні відносно малинового та білого). Прояв одразу двох алелів у гетерозиготі (IV група крові людини або гетерозиготи алозимів) називають кодомінуванням.

Перекомбінування алелів

Відповідно до закону чистоти гамет, під час утворення статевих клітин і спор у кожну з них разом з однією з хромосом потрапляє один алель з пари. При схрещуванні організмів алелі розподіляються за правилами моногібридного розщеплення. Після запліднення парність хромосом і парність алелів відновлюється. Нові алелі виникають із існуючих лише в результаті мутацій, внаслідок чого відбувається перетворення одного алеля на інший.

Число алелів

Число алелів майже не обмежене, хоча кількість їх на рівні організму не може бути більшою, ніж число хромосомних наборів, які складають генетичний апарат клітини. У популяції або в межах виду по деяких локусах спостерігаються випадки множинного алелізму, коли число алелів може сягати десятків. Однак більшість локусів у межах виду є моноалельними. Найбільший ступінь алельної мінливості проявляється в структурах генів таксонів різного рівня. У таких випадках не існує моноалельних структурних генів, їхня кількість може сягати сотні й тисячі.

Відео

Алелі

Література

  1. Ярыгин В. Н., Васильева В. И., Волков И. Н., Синельщикова В. В. Биология : в 2 кн. Москва : Высшая школа, 2010. Т. 1. С. 157–158.
  2. Кунах В. А. Мобільні генетичні елементи і пластичність геному рослин. Київ : Логос, 2013. 299 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Межжерін С. В. Алелі // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Алелі (дата звернення: 25.08.2019).