Аріозо

Аріо́зо (італ. arióso — наспівний, виразний, від ària, букв. — мелодія, мотив; арія) — жанр вокальної музики. Проміжна форма між арією та речитативом.

В операх, кантатах чи ораторіях — невеликий сольний вокальний епізод, який є частиною сцени. Найчастіше має наспівно-декламаційний характер. Аріозо менше від арії за розміром та вільніше за формою.

Численні зразки аріозо знаходимо в українських оперних творах. Наприклад, аріозо Тараса «Що у світі є святіше» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба», аріозо з опер К. Стеценка («Іфігенія в Тавриді»), Б. Лятошинського («Золотий обруч»), М. Вериківського («Наймичка»), К. Данькевича («Богдан Хмельницький») та ін.

Література

  1. Ариозо // Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия ; Советский композитор, 1973. Т. 1. С. 201.
  2. Ariozo // Словник іноземних музичних термінів та виразів / Ред.-упоряд. В. В. Павленко. Вінниця : Нова Книга, 2005. С. 31.
  3. Рожок В. Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського: історія і сучасність (до 70-річчя від дня заснування) // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2010. Вип. 89. С. 21–46.

Автор ВУЕ

Н. М. Кушка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Аріозо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аріозо (дата звернення: 25.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ