Арцеулов, Костянтин Костянтинович
Арцеу́лов, Костянти́н Костянти́нович (17.05.1891, м. Ялта, тепер АР Крим, Україна — 18.03.1980, м. Москва, тепер РФ) — льотчик, планерист, художник, основоположник планеризму в СРСР.
|
Арцеулов, Костянтин Костянтинович | |
|---|---|
| Народження | 17.05.1891 |
| Місце народження | Ялта (АР Крим) |
| Смерть | 18.03.1980 |
| Місце смерті | Москва |
| Напрями діяльності | авіація, живопис |
Життєпис
Народився в сім’ї кораблебудівника К. Арцеулова (1847–1919) та дочки І. Айвазовського Ж. Арцеулової (1858–1922). Середню освіту здобув у Севастопольському Костянтинівському реальному училищі, 1906 вступив до Морського кадетського корпусу в м. Санкт-Петербурзі, 1908 відрахований за станом здоров’я. Працював на авіаційному заводі в м. Санкт-Петербурзі, 1911 там само закінчив льотну школу Першого Всеросійського товариства повітроплавання «Гамаюн» з дипломом пілота-авіатора. Водночас займався планеризмом. 1908 на планері власної конструкції вперше піднявся в повітря. Від 1912 — інструктор Севастопольського аероклубу. Учасник Першої світової війни.
З 1914 служив у кавалерії, командував взводом. 1915 склав іспит на військового льотчика. Здійснив близько 200 розвідувальних польотів, успішно провів 18 повітряних боїв. 1916 Арцеулова призначено начальником відділення Севастопольської офіцерської школи авіації з підготовки льотчиків-винищувачів. Тут восени 1916 він уперше в історії вітчизняної авіації навмисно ввів літак у штопор і вивів із нього. Так званий штопор Арцеулова дав змогу розширити маневрені можливості літака, цю фігуру вищого пілотажу введено в курс навчання льотчиків-винищувачів.
Після 1917 продовжував готувати військових льотчиків, конструювати планери (створив 5) й випробовувати літаки. Був начальником льотної частини тренувальної авіашколи Південного фронту. Від грудня 1920 — льотчик-інструктор 1-ї Московської вищої школи військових льотчиків. 1923 на перших Всесоюзних планерних випробуваннях планер «А-5» конструкції Арцеулова встановив рекорд тривалості польоту (1 год 2 хв 30 сек) і був удостоєний головного призу.
1927 перейшов на роботу до цивільної авіації. Проводив аерофотозйомки для складання точних мап Уралу, Західного Сибіру, Удмуртії, району майбутньої траси Туркестано-Сибірської залізничної магістралі та розвідку льодової обстановки в північній частині Азовського моря. Налітав понад 6 000 год (на літаках різних типів).
1933 Арцеулова репресовано й засуджено до висилки в м. Архангельськ. Там він вступив до Північного відділення Спілки художників РРФСР і почав ілюструвати книги з авіаційної тематики. Після звільнення (1937) полишив авіацію і займався художньою творчістю.
Творча діяльність
Оформив понад 40 видань, зокрема, книги І. Кожедуба «Служу Батьківщині» (Москва, 1949), О. Антонова «На крилах з дерева та полотна» (Москва, 1962) та «Десять разів спочатку» (Москва, 1969). Його картини та малюнки експонують і зберігають у фондах Феодосійської національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського, Військово-морського музею м. Санкт-Петербурга й Кримського вірменського товариства в м. Сімферополі. Автор панно в головному залі Центрального будинку авіації й космонавтики у м. Москві. Працював у журналах «Техніка — молоді» («Техника — молодёжи»), «За оборону», «Крила Батьківщини» («Крылья Родины»), «Юний технік» («Юный техник»), «Моделіст-конструктор» («Моделист-конструктор»), у видавництвах «Детская литература», «Молодая гвардия» та інших. Був членом Московської Спілки художників, Спілки журналістів СРСР.
Цитата
Переклад:
«На мою думку, професії художника й льотчика близькі одна одній, бо багато в чому вимагають від людини тих самих уроджених або набутих рис і якостей: почуття простору, руху в ньому, темпу й ритму його, окоміру та тонкого відчуття кольору, спостережливості, аналітичного ставлення до обставин у роботі, романтизму та підприємливості, емоційності й глибокого знання свого ремесла»
Оригінал:
«По моему мнению, профессии художника и лётчика близки друг другу, потому что во многом требуют от человека одних и тех же врождённых или приобретённых черт и качеств: чувства пространства, движения в нем, темпа и ритма его, глазомера и тонкого чувства цвета, наблюдательности, аналитического отношения к обстоятельствам в работе, романтизма и предприимчивости, эмоциональности и глубокого знания своего ремесла».Цит. за: Галлай М. Л. Жизнь Арцеулова. Москва : Политиздат, 1985. С. 3.
Переклад Ю. Торопчинова.
Література
- Галлай М. Л. Жизнь Арцеулова. Москва : Политиздат, 1985. 112 с.
- Захаров В. П. Первый военный аэродром. Москва : Воениздат, 1988. 128 с.
- Абліцов В. Г. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ : КИТ, 2007. 436 с.
- Балаян С. Б. Всемирная серия. Народы и времена. Украина. Крым. Армяне. Симферополь : Таврія-ДОЛЯ, 2007. С. 67.
- Смыслов О. С. Асы против асов: в борьбе за господство. Москва : Вече, 2013. 350 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинов Ю. Ю. Арцеулов, Костянтин Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арцеулов, Костянтин Костянтинович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.05.2021
