Архіт Тарентський

Archytas of Tarentum MAN Napoli Inv5607.jpg

Архі́т Тáрентський (Архіт з Тарента; грец. Ἀρχύτας ὁ Ταραντίνος, бл. 428/440, м. Тарент, тепер Таранто, обл. Апулія, Італія — 347/360 до н. е., там само) — філософ-піфагорієць, математик і механік, винахідник, астроном, теоретик музики, воєначальник; Стародавня Греція.

Архіт Тарентський

(Ἀρχύτας ὁ Ταραντίνος)

Народження бл. 428/440 до н. е.
Місце народження Тарент, тепер Таранто
Смерть 347/360 до н. е.
Місце смерті Тарент, тепер Таранто
Напрями діяльності філософія, математика, механіка, музика, політика
Традиція/школа піфагореїзм

Життєпис і погляди

Відомостей про життя збереглося небагато. Походив із заможньої італійської родини. Послідовник Піфагора, але розвивав власні філософські й наукові погляди. За свідченнями «Суди», був учителем Емпедокла. Неодноразово обирався стратегом, успішно вів військові кампанії, сполучав військову й наукову діяльність. Слава про Архіта Тарентського як мудрого правителя Тарента, згідно з Цицероном, поширилася далеко поза межі поліса.

Мав дружні стосунки з Платоном. За свідченням Діогена Лаертського, врятував Платона від тирана м. Сиракуз Діонісія ІІ (Молодшого), надіславши тому листа з вимогою звільнити філософа.

Вважав математику основою науки, філософії, музики. Визнавав пріоритетність математичного підходу до пізнання: математики вірно судять про властивості всіх речей і розуміють природу Всесвіту. Мислителю належить знаменитий вислів про спорідненість чотирьох дисциплін — астрономії, ггеометрії, математики, музики — як «рідних сестер», що прагнуть осягнути первені сущого. Міркував над доказами нескінченності Всесвіту («Якби опинився на краю Всесвіту, тобто на сфері нерухомих зірок, чи міг би я простягнути назовні руку чи палку?»).

Запропонував власне рішення задачі про подвоєння куба; ввів у геометрію й механіку креслення. Йому приписують винайдення блока і гвинта. За свідченнями письменника та філолога Авла Геллія, який посилається на Фаворіна, Архіт винайшов механічний літальний апарат, схожий на голуба. Застосував теорію пропорцій у музиці. Вважав, що висота звучання пов’язана зі швидкістю руху повітря.

Міркував про мудрість, чесноти, належну поведінку. Тілесні втіхи Архіт Тарентський називав найгіршим дарунком природи, протиставляв їм розум як її найцінніший дар.

Достовірна інформація про перелік праць мислителя відсутня.

Визнання

Трактат, присвячений Архіту, написав Аристотель (не зберігся). Відомо, що біографію уславленого співвітчизника склав Аристоксен із Тарента. Горацій присвятив Архіту Тарентскому оду.

На честь мислителя названий астероїд головного поясу 14995 Архітас, відкритий 1997.

Література

  1. Huffman C. A. Archytas of Tarentum: Pythagorean, Philosopher and Mathematician King. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. 665 p.
  2. Узбек К. М. Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк : Східний видавничий дім, 2010. 234 с.
  3. Диоген Лаэртский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Пер. с древнегреч. М. Л. Гаспарова. Москва : АСТ, Астрель, 2010.
    571 с.
  4. A History of Pythagoreanism / Ed. by C. Huffman. Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2017. 530 р.

Автор ВУЕ

В. А. Бугров


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бугров В. А. Архіт Тарентський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архіт Тарентський (дата звернення: 25.09.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.08.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ