Артбук

Юлія Табенська «Подорожній архів Марко Поло» (2006). Папір ручної роботи, дерев’яна основа, плівка.

Юлія Табенська «Подорожній архів Марко Поло» (2006).

Романа Рубан «Ауспіції» (2014). Зшиті вручну зошити, ілюстрації-лінорити.

Романа Рубан «Ауспіції» (2014).

Саша Маліш «Znaczenie ornamentów w hafcie ukraińskim» (2018). Поп-ап, кірігамі, витинанка.

Саша Маліш «Znaczenie ornamentów w hafcie ukraińskim» (2018).

Амаранта Борсук «Sunt Lacrimae Rerum» (2013). Тиснення, висічка.

Амаранта Борсук «Sunt Lacrimae Rerum» (2013).

Артбу́к — багатозначний термін:

1) інноваційний вид книжкових видань, що сконденсовує авангардні підходи автора й видавця щодо створення й організування контенту;

2) одиничний або немасовий книжковий продукт, ключові ознаки якого — унікальність, часто — нетехнологічність матеріальної конструкції, в котрій органічно втілюється нетрадиційний (незвичний) контент.

У науковому дискурсі співіснують різноманітні поняття, якими позначають видання з якісним поліграфічним втіленням, нестандартними візуальними й просторовими рішеннями: «арткнига», «книга художника», «авторська книга», «мистецька книга», «візуальна книга», що їм відповідають іншомовні «art book», «artist’s book» «livre d’artiste», «livre de peintre».

Історична довідка

Праобразами артбуків можна вважати рукописні книги, створені з використанням первісних типів письма, наприклад, зразки «вузликового» письма (кіпу), «черепашкового» (вампум) тощо, певною мірою артбуками були стародруки: альдини, «Апостол» Івана Федорова, «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича та ін. Характер їх творення передбачав індивідуальне осмислення форми, вибір матеріалів і засобів втілення текстів. Експериментаторство було звичною практикою, в результаті чого кожна книга поставала оригінальним, нестандартним, часто унікальним витвором одночасно мистецтва й видавничої справи.

Митцям наступних епох були вже доступні більш технологічні засоби творення й організування контенту артбуків.

Відліком появи авангардних книг традиційно вважають творчість англійського поета, художника і гравера Вільяма Блейка (1757–1827). Він запропонував новаторські для свого часу ідеї, прагнучи досягти ідеального співвідношення матеріально-просторових характеристик книги та її текстового, ілюстративного наповнення.

Французький видавець, книготорговець Амбруаз Воллар (1866–1939) започаткував новий мистецький жанр — «livre d’artiste» («книга художника»), видаючи графічні твори тогочасних художників як ошатні, розкішно оздоблені видання з високоякісних поліграфічних матеріалів.

Розквіт авангардних видань, за спостереженнями дослідниці Дж. Дракер, відбувся в 20 ст., ставши розвиненою, затребуваною формою мистецтва. На практики творення й сприйняття артбуків впливали різні авангардні течії: абстракціонізм, футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, супрематизм.

Михайль Семенко (1892–1937), найпомітніша постать серед українських футуристів, концептуально підходив до просторового організування своїх поезій. Мовив про «поезомалярство», що можна розглядати як концепцію артбуку. Серед його книг: «Каблепоема за океан» (1920), «Кобзар» (1924) та ін.

Класифікація

Єдиної загальновизнаної класифікації артбуків немає. При цьому артбуки розрізнюють за різними критеріями:

За авторством:

одноосібно підготовлені;
колективні.

За накладом:

виготовлені в одному примірнику;
тиражні.

За способом творення:

рукотворні;
створені за допомогою технологій;
створені шляхом поєднання ручної роботи і технологій.

За концептуальним вирішенням:

поп-ап бук — книга із зображеннями, які при відкриванні стають об’ємними;
скетчбук — книга для замальовок;
скрапбук — книга, яку читач створює з вирізок;
тревелбук — подорожня книга, яку читач може заповнювати самостійно та ін.

Змістові та дизайнерські особливості

Артбук — видання, творення якого не обмежене видавничими стандартами, тож є креативним простором можливостей і викликів, виявляє рівень професіоналізму автора й редактора.

Автор може використовувати форму традиційного кодексу, а може й експериментувати — обирати форму сувою, комплекту аркушів тощо. При цьому застосовувати найрізноманітніші натуральні та штучні матеріали, які найдоречніше розкривають та увиразнюють ідею: картон, дерево, тканини, хутро, пластик, тісто тощо.

Зміст артбуку цілком підпорядковується авторському задумові й часто позбавлений комерційних амбіцій. Це мистецький жест, спосіб вираження думки та (чи) позиції автора щодо соціальних, культурних, політичних та інших проблем.

Артбуки в Україні

Артбук, як оригінальна, мистецька форма вираження творчого задуму, цікавить українських митців і видавців. Сприяє цьому доступність, розмаїтість матеріалів, розвиток технологій виготовлення книг.

Артбуки є в асортименті сучасних видавництв:

«Видавництво Старого Лева»: «Скриня. Речі сили» Я. Винницької, Ю. Табенської, Д. Осипова (2016);
«Terra Incognita»: «Наречена» Я. Винницької, Ю. Табенської, Д. Осипова (2017);
«АДЕФ-Україна»: «Один» О. Чемерова (2010);
«Artbooks»: «Глосарій моди» У. Бойко (2017)
«Махаон-Україна»: «Океанологія» (2010), «Ілюзіонологія» (2013), «Єгиптологія» (2017) — книги, не позиційовані як артбуки, проте їх можна ними вважати.

Серед авторів артбуків:

Романа Романишин та Андрій Лесів (студія «Аґрафка»): «Листи до середи» (2010), «Валізка вражень» (2011), «Паперове майбутнє» (2011);
Юлія Табенська: «Подорожній архів Марко Поло» (2006), «Словарь малороссийских слов» (2009), «Redux» (Фантомні спогади) (2015).

Проблематика артбуків викладається в межах освітньо-професійних програм студентам різних закладів вищої освіти: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету культури і мистецтв, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та ін.

Додатково

Повсюдне використання поняття «артбук» призвело до того, що ними стали вважати мистецькі видання — такі, що відображають дійсність у художніх образах та (або) стосуються певних явищ, об’єктів, персон і персоналій; майстерно виконані книги, що є цінними як об’єкти мистецтва. Однак артбук — не книга, контент якої відображає витвори мистецтва, а книга — мистецький витвір незвичної форми.

Крім того, є дискусія про те, чи доречно вважати артбуками самвидавні книги, що також передбачають індивідуальну роботу, вибір нетрадиційних матеріалів і способів організування книжкових елементів. Однак М. Скиба звертає увагу на важливу відмінність їхньої соціально-історичної природи: «Самвидав — політично і соціально ангажоване явище, авторська книжка — це синонім творчої свободи, емансипації індивідуальності і самодостатності митця» (ст. «Авторська книга: між протестом та інфантильністю» (2009)).

Концептуально до артбуків тяжіють такі дитячі видання, як книжки-іграшки, книжки-конструктори, книжки-трансформери тощо. Ознаки артбуків трапляються в традиційних масових виданнях, де використовуються нетипові декорувальні елементи, вклейки, вкладиші, які можна розгортати та (або) відривати, а також сприймати та інтерпретувати окремо від основного тексту книги.

Література

Charles A., ed. Talking the Boundless Book: Art, Language, & Book Art. Minneapolis, Minnesota: Minnesota Center of Book Arts. 1995. P.137–144.
Drucker J. The century of artists' books. New York: Granary Books. 1995. 378 p.
Verheyen P. Definition of The Artist’s Book; What Is a Book; BSO’s (Book Shaped Objects); Art vs. Craft. URL: http://www.philobiblon.com/whatisabook.shtml
Скиба М. Авторська книга: між протестом та інфантильністю // Український журнал, 2009. № 4. С. 35–37. URL: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/374/
Bodman, Sarah, Tom Sowden. A Manifesto for the Book. Bristol: Impact Press at the Centre for Fine Print Research University of the West England. 2010. 183 p.
Листвак Г. «Книга художника»: проблеми видавничого втілення : дис. канд. соц. ком., Українська академія друкарства. 2013. 182 с.
Погарский М. Книга художника [+] идеология, философия, структура, классификация, технология, паралллели, пересечения, история. Москва : б. и. 2015. URL: http://www.pogarsky.ru/images/books/0_phenomenfragmenti.pdf
Бідун А. В. Артбук у теоретичному вимірій у системі практик редактора // Наукові записки Інституту журналістики, 2019. №1(74). С. 78–94. URL: http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2019/08/74_8.pdf
Бідун А. В. Типологічна специфіка артбуку як особливого виду книжкового контенту // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 2019. №VII(32). C. 58–63. URL: http://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/httpsdoi.org10.31174send-hs2019-192vii32-14.pdf