Армазька писемність

Арма́зька писе́мність — писемність, що використовувалася на частині території сучасних Грузії, Вірменії й Ірану в перших століттях н.е. Збереглися нечисленні епіграфічні пам’ятки армазької писемності на керамічному посуді та камені, найвідомішою з яких є т. зв. армазька білінгва — знайдена в м. Армазі (тепер Грузія) плита 2 ст. н.е. з епітафією 21-річній дівчині на ім’я Серафіта. Епітафію на плиті виконано давньогрецькою мовою і однією з арамейських мов, записаною армазьким письмом.

Армазька писемність близькоспоріднена з писемністю пехлеві. Т. Гамкрелідзе висунув гіпотезу про використання армазької писемності для запису давньогрузинської мови з 3–4 ст. до н.е. Проте, знайдені дотепер пам’ятки цієї графічної системи датуються 2–9 ст. н.е. і містять тексти середньо- й новоарамейськими мовами, що використовувалися в діловодстві різних держав Середнього і Близького Сходу та Південного Кавказу.

Як і інші арамейські писемності, армазька писемність є консонантно-складовою. Напрям письма — справа наліво. Графічна схожість із окремими літерами грузинської абетки (найдавніші пам’ятки — 5 ст. н.е.) робить можливим припущення про вплив армазької графіки на останнє. Цей вплив,однак, міг бути лише зовнішнім, оскільки грузинська писемність є алфавітною (вокалізовано-звуковою), а не консонантно-звуковою і записується зліва направо.

Література

1. Церетели Г. Армазское письмо и проблема происхождения грузинского алфавита. // Эпиграфика Востока. Кн. 2–3. Москва – Ленинград: Изд-во АН СССР, 1949.
2. Гамкрелидзе Т. Алфавитное письмо и древнегрузинская письменность: типология и происхождение алфавитных систем письма. Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1989. 352 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Армазька писемність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Армазька писемність (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.08.2021