Аркуш титульний книжкового видання

А́ркуш ти́тульний книжко́вого вида́ння — початкові сторінки книжкового видання, на яких розташована частина його вихідних відомостей (автор чи укладач, назва, місце, видавець, рік випуску, жанр, макет анотованої каталожної картки тощо).

Аркуш титульний є певним «входом» у книжку, ідентифікує її за основними характеристиками, надає виданню статусу одиниці друку, предмета ринкових відносин.

Термінологію, класифікацію, структуру аркуша титульного унормовано в ДСТУ 8344:2015 «Видання. Основні елементи. Терміни та визначення понять».

Історична довідка

Титульний аркуш з’являється в інкунабульний період книгодрукування (друга половина 15 ст.). Його роль відігравав колофон — текст на останньому аркуші, що повідомляв назву твору, місце і час виходу видання у світ, імена друкарів. Уперше колофон розміщено у Майнцькому Псалтирі (1457) Йоганна Фуста і Петера Шеффера. На початку 16 ст. титульні аркуші поширилися в німецьких книгах.

Перша друкована Біблія церковнослов’янською мовою (видана 1517 в Празі Франциском Скориною) мала титул, укладений у ксилографічну рамку.

Від середини 16 ст. для тиснення титульних аркушів дорогих видань застосовували мідну гравюру.

Класифікація

Класифікація сучасних титульних аркушів здійснюється залежно від кількості, змістового й художньо-графічного оформлення сторінок, що входять до них.

ДСТУ 8344:2015 включає до титульного аркуша титульну сторінку та зворот. Титульні аркуші в стандарті класифіковано, з огляду на кількість аркушів, на яких виконано верстку (на одному чи на двох):

одинарний титульний аркуш — титульний аркуш, що складається з титульної сторінки та звороту титульного аркуша;
подвійний титульний аркуш — титульний аркуш, що складається з чотирьох сторінок, на яких роздільно розміщують певні вихідні відомості (різновиди подвійного — розворотний і розгорнутий).

Дослідники І. Бєльчиков, С. Добкін, Ю. Майсурадзе, А. Мільчін, Е. Огар, Дж. Пікок, М. Тимошик та ін. класифікують титульні аркуші з огляду на відмінності власне титульних сторінок (титулів). Згідно з цим підходом, титули такі:

односторінковий — розташований на одній сторінці видання;
двосторінковий — розташований на початкових суміжних сторінках видання (різновиди двосторінкового — подвійний і розгорнутий).

При цьому дослідники у загальну структуру початкових сторінок книжкового видання також включають авантитул (у виданнях із подвійним або розгорнутим титулом) і зворот титулу.

Структура

Аркуш титульний — це початкові дві або більше сторінок книжки (залежно від концепції оформлення).

Згідно з ДСТУ 8344:2015, одинарний аркуш титульний складається з таких сторінок:

1) титульна сторінка — лицьова сторінка титульного аркуша видання, на якій розміщують основні вихідні відомості: надзаголовкові дані, відомості про автора та назву, підзаголовкові дані, вихідні дані;

2) зворот титульного аркуша — зворотний бік титульного аркуша, на якому розміщують елементи вихідних відомостей видання: класифікаційні індекси УДК, ББК та авторський знак, макет анотованої каталожної картки, анотацію або реферат, знак охорони авторського права, ISBN тощо.

У ДСТУ 8344:2015 визначено два варіанти структури подвійного титульного аркуша (застосовуються у подарункових, репринтних, факсимільних, перекладних виданнях, багатотомниках, виданнях, що входять до серії):

1) авантитул, контртитул, титульна сторінка, зворот титульного аркуша;

2) авантитул, розгорнутий титульний аркуш, зворот титульного аркуша.

Згідно з ДСТУ 8344:2015,

авантитул (фортитул) — перша сторінка подвійного титульного аркуша, що має декоративно-композиційне значення, на якій може бути подано частину вихідних відомостей видання (назву серії, надзаголовкові дані, посвяту, епіграф, видавничий девіз, видавничу марку);
контртитул — друга сторінка подвійного титульного аркуша, на якій розміщують вихідні відомості щодо багатотомного чи серійного видання загалом або відтворюють мовою оригіналу титульну сторінку перекладного видання, що друкують уперше;
замість контртитулу може бути заверстаним фронтиспис — сторінка зі зображенням (фотографія, портрет автора, малюнок героя твору тощо), яка утворює розворот із титульним аркушем. Тож фронтиспис не є складником титульного аркуша.
У науковій літературі також йдеться про концептуальні дизайнерські відмінності варіантів двосторінкових титулів:

1) подвійний титул ― двосторінковий титул, що складається з контртитулу та односторінкового титулу;

2) розгорнутий титул ― двосторінковий титул, всі елементи якого утворюють єдину цілісну композицію, що переходить із лівої сторінки на праву.

Змістові особливості

Аркуш титульний є носієм розпізнавального апарату видання. На ньому у межах титульної сторінки та звороту титульного аркуша розміщують основну інформацію про нього, що необхідно для бібліографування.

На титульній сторінці:

надзаголовкові дані (найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання, відомості про серію та ін.);
відомості про автора(-ів);
назву видання;
підзаголовкові дані (читацька адреса, жанр, укладач, художник, науковий редактор та ін.);
вихідні дані (місто, видавець, рік);

На звороті титулу:

шифр зберігання видання (класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак);
макет анотованої каталожної картки;
Міжнародний стандартний номер книги (ISBN);
знак охорони авторського права.

Якщо видання є репринтним або факсимільним, перекладним, виходить у серії, належить до багатотомника тощо, то відповідну інформацію поміщають у межах основного титулу та контртитулу.

Значення

Аркуш титульний — важливий складник архітектоніки книжкового видання. Він виконує такі завдання:

інформує читача про найважливіші характеристики книжки: автор, назва твору, жанр, читацька адреса, лаконічний виклад змісту тощо;
маркує книжку в масиві видавничої продукції, є джерелом бібліографічного опису видання, введення його в бази даних, літописи друку;
ідентифікує видання як товарну одиницю, предмет авторського права.

Цитата

Титульний аркуш — початковий аркуш видання, на якому розміщують вихідні відомості та який складається з титульної сторінки та звороту титульного аркуша.
(ДСТУ 8344: 2015 Видання. Основні елементи. Терміни та визначення понять. Київ : Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості, 2017. С. 15).

Джерела

ДСТУ 8344:2015. Інформація та документація. Видання. Основні елементи. Терміни та визначення понять. Київ : Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості, 2017. 39 с.

Література

Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця. Київ : Наша культура і наука, 2006. 560 с.
Крайнікова Т. С. Титульний аркуш книжкового видання: термінологічні і класифікаційні розбіжності в розрізі стандартизації // Наукові записки Інституту журналістики. 2009. Т. 36. С. 22–25.
Железняк О. Художнє оформлення почаївських кириличних видань XVIII ст. // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2011. Вип. 31. С. 239–248.

Автор ВУЕ

Т. С. Крайнікова

Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С. Аркуш титульний книжкового видання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркуш титульний книжкового видання (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2020