Араго, Домінік Франсуа Жан

Араго́, Доміні́к Франсуа́ Жан (фр. Arago, Dominique François Jean; 26.02.1786, м. Естажель, тепер регіон Окситанія, Франція — 02.10.1853, м. Париж, Франція) — астроном, фізик і політичний діяч, член Паризької академії наук (з 1809), її незмінний секретар (з 1830), почесний член Петербурзької академії наук(з 1829), Баварської академії (з 1843).

Араго, Домінік Франсуа Жан (Arago, Dominique François Jean)
Народження	26.02.1786
Місце народження	Естажель
Смерть	02.10.1853
Місце смерті	Париж
Alma mater	Політехнічна школа в Парижі
Напрями діяльності	фізика, астрономія, політика

Життєпис

Народився у сім’ї юриста і політика. Брат Ж. Е. В. Араго.

Навчався в колежі м. Перпіньяна (тепер ліцей Франсуа Араго), з 1803 — у Політехнічній школі (м. Париж). 1805 призначений секретарем Бюро довгот Паризької астрономічної обсерваторії.

1806 відряджений до Іспанії для вимірювання меридіана. Опинився там під час війни (див. Наполеонівські війни), був заарештований і дістався Франції лише 1809.

У 1809–1831 — професор Політехнічної школи. Водночас продовжував працювати в Паризькій астрономічній обсерваторії: помічник члена бюро (з 1807), член бюро (з 1822), директор зі спостережень (з 1834), директор (з 1843 до кінця життя).

Вів політичну діяльність. Упродовж 1830–1848 — член палати депутатів. 1848 був морським міністром, а згодом воєнним міністром Тимчасового уряду. 27.04.1848 підписав Закон про скасування рабства в колоніях. 09.05–24.06.1848 був головою Виконавчої ради уряду, тобто фактично прем’єр-міністром. 1852 відмовився складати присягу імператору Наполеону III Бонапарту і залишив політику.

Науковий доробок

1811 відкрив хроматичну поляризацію світла [незалежно від Ж.-Б. Біо і Д. Брюстера (1781–1868; Велика Британія)] і вперше спостерігав обертання площини поляризації світла у кварці.

1820 виявив намагнічення залізних ошурок поблизу провідника з електричним струмом. За ініціативою Араго проводилося фотографування Сонця.

Винайшов полярископ, зробив штучний магніт зі сталі, встановив зв’язок між полярними сяйвами і магнітними бурями. За його порадами фізики А. Фізо і Ж. Фуко експериментально виміряли швидкість світла, астроном У. Левер’є (1811–1877; Франція) відкрив планету Нептун.

Був популяризатором науки, виступав із лекціями з астрономії. Заснував видання «Зведення Академії наук» («Les Comptes Rendus de l’Académie des sciences»; 1835).

Нагороди і визнання

Нагороджений орденом Почесного легіону: кавалер (з 1818), офіцер (з 1825), командор (з 1837), великий офіцер (з 1849); медаллю Коплі (1825) і медаллю Румфорда (1850) Лондонського королівського товариства.

Ім’я Араго викарбовано на Ейфелевій вежі в Парижі. На його честь названо астероїд 1005 Араго (відкритий 1923).

У Франції зведено кілька пам’ятників діячеві, зокрема 2017 відкрито статую (скульптор В. Дельвуа; Бельгія) у м. Парижі неподалік Обсерваторії (на місці пам’ятника, що існував 1893–1942 і був знищений німецькими окупантами).

Література

Храмов Ю. А. История физики. Київ, 2006.
Lequeux J. Francois Arago: a 19th Century French Humanist and Pioneer in Astrophysics. Cham, 2016.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Оприлюднено: 30.06.2022