Ара

Ара. Ара синьо-жовтий (Ara ararauna)

А́ра або ара́ра (Ara) — неотропічний рід папуг ара родини папугові (Psittacidae).

Таксономія і характеристика

За різними даними до складу роду входить 8–15 або 8–20 видів ара, з них 8–9 — сучасні, 2–7 — вимерли. Зі складу роду ара виокремили 5 видів: 2 тепер розглядаються в монотипових (з 1 видом у складі) родах Orthopsittaca та Diopsittaca, 3 віднесено до роду Primolius. Папуги з цих родів відрізняються як від видів роду ара, так і один від одного морфологією і поведінкою. Внутрішня систематика роду складна: для частини сучасних видів виділено також по кілька підвидів. Типом роду є ара червоний (Ara macao).

Ара — найбільші за розмірами птахи серед папуг, довгохвості, з яскравим забарвленням оперення, гучним різким голосом. Довжина від 45 см до 1 м, маса тіла 285 г до 1,7 кг. Крила довгі, вузькі, з помітно витягнутими закінченнями, що допомагає птахам у тривалих польотах. Хвіст клиноподібний, значно довший за тіло. Однією з характерних рис видів роду також є великий, загнутий донизу, стиснутий з боків дзьоб із загнутим кінчиком. У всіх видів дзьоб повністю чорний, крім араканги або ари червоного та ари червоно-зеленого (Ara chloroptera) у яких піддзьобок чорний, а наддзьобок — білий з чорними плямами в основі дзьоба. Голова вкрита короткими відокремленими один від одного рядами пір’я від основи дзьоба до передньої частини щік, навколо очей оперення відсутнє. Забарвлення оперення папуг надзвичайно яскраве, переважаючий його колір та особливості є діагностичними ознаками видів і покладені в основу їхніх видових назв. Найбільше видів роду ара (4) мають зелене забарвлення оперення, 2 — синє і жовте, 2 — переважно червоне. Статевий диморфізм у ара — лише за розмірами тіла, чи окремих його частин. Самці і самиці не відрізняються забарвленням оперення, так само — молоді і дорослі особини папуг. Живляться насінням і плодами рослин: переважно горіхами, ягодами та фруктами, за які конкурують з деяким видами мавп. У період достигання врожаю літають на поля і плантації: живляться сільсько-господарськими культурами, чим нерідко завдають значної шкоди.

Спосіб життя

Гніздяться у тріщинах та дуплах дерев, на високозрізаних верхівках пальм, деякі види (Ara militaris) — у тріщинах скель. Дуже прив’язані до місць гніздування, де облаштовують гнізда по кілька років поспіль. Мешкають невеликими зграями, також поодиноко або парами (залежно від виду), ведуть денний спосіб життя, переважно високо у кронах дерев. У кладці по 2–3 до 5 яєць, насиджування триває 24–30 днів. Пташенята вилуплюються голими і сліпими, у перші дні їх годує і зігріває самиця. Сезонних міграцій не здійснюють, мігрують лише в межах ареалу в різні типи оселищ, переважно у пошуках їжі. У неволі живуть 30–60–100 років.

Поширення й екологія

Види роду ара поширені в природі лише у Центральній та Південній Америці: від Мексики до Аргентини. Центр видового різноманіття і поширення — басейн р. Амазонки і регіон прикордоння обабіч межі Панами й Колумбії. Більшість видів мають розірваний ареал, що, так само як і скорочення чисельності популяцій, зумовлено антропогенною діяльністю: переважно унаслідок знищення їхніх оселищ та широко розповсюдженої контрабанди. Більшість видів має широку еколого-ценотичну амплітуду і мешкає від тропічних вологих дощових лісів та відкритих тропічних лісових масивів до саван з острівними заростями чагарників із кактусами. Найбільше в оселищах потребують високих дерев, які використовують для гніздування, розмноження і живлення.

Значення

Здавна папуги ара є об’єктами полювання. Зовнішній вигляд, зокрема яскраве оперення папуг роду приваблювало людей: місцеве населення використовувало пір’я папуг для оздоблення елементів одягу, списів, ритуального вбрання; м’ясо — в їжу; гнізда передавали у спадщину по чоловічій лінії. Люди використовували цих птахів спершу як охоронців, тепер — як екзотичних тварин зоопарків і цирків, домашніх улюбленців по всьому світу, останнє — найчастіше в країнах Південної та Центральної Америки. Папуги роду добре піддаються одомашненню (див. Доместикація) та дресируванню (переважно їх навчають говорити, імітувати різні звуки). Полювання та знищення лісів Амазонії поступово призвели до скорочення чисельності популяцій всіх видів ара в природі і тепер деякі з них перебувають під охороною на національному рівні окремих країн, а також на міжнародному — занесені як рідкісні (Ara ararauna, Ara ambiguus) до червоних списків Міжнародного союзу охорони природи.

Література

  1. Tella J., Hiraldo F. Illegal and Legal Parrot Trade Shows a Long-Term, Cross-Cultural Preference for the Most Attractive Species Increasing Their Risk of Extinction // PLoS ONE. 2014. № 9 (9). P. 1–10. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0107546
  2. Berkunsky I., Quillfeldt P., Brightsmith D. et al. Current Threats Faced by Neotropical Parrot Populations // Biological Conservation. 2017. Vol. 214. P. 278–287.
  3. Rivera-Ortız F., Solorzano S., Arizmendi M. et al. Genetic Diversity and Structure of the Military Macaw (Ara militaris) in Mexico: Implications for Conservation // Tropical Conservation Science. 2017. Vol. 10. P. 1–12. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1940082916684346

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ара // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ара (дата звернення: 11.05.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ