Аппер, Нікола Франсуа


Аппе́р, Нікола́ (фр. Appert, Nicolas; 17.11.1750, м. Шалон-сюр-Марн, тепер Шалон-ан-Шампань, регіон Гранд-Ест, Франція — 03.06.1841, м. Массі, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — винахідник. Кузен Б. Н. М. Аппера.


Аппер, Нікола Франсуа

(Appert, Nicolas)

Рік народження 1750
Місце народження Шалон-ан-Шампань, Гранд-Ест, Франція
Рік смерті 1841
Місце смерті Массі, Іль-де-Франс, Франція
Місце діяльності Париж, Массі, Франція
Напрями діяльності Технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів

Життєпис

Народився у сім’ї трактирника, був 9-ю дитиною в родині. Від батька навчився професії кухаря, обрав спеціалізацію кондитера. Після невдалої спроби заснувати разом із братами власний ресторан у рідному місті, 1772 вирушив до Німеччини. Удосконалював свою фахову майстерність, працюючи учнем дегустатора у замку Карлсберг у герцога Пфальц-Цвейбрюккенського Крістіана IV. З 1775 після смерті герцога працював дегустатором у вдови герцога герцогині Маріанни у замку Форбах. З 1774, повернувшись до Франції, працював кондитером у м. Парижі, відкрив власну крамничку під назвою «Реноме». 1789, під час Великої французької революції, вступив до національної гвардії, очолював секцію Ломбар і був присутній на страті Людовіка ХVI. Під час терору 1794 провів три місяці у в’язниці. 1795 винайшов спосіб консервування харчів. Для виробництва консервів за власним методом того ж року облаштувався у м. Іврі-сюр-Сен (тепер регіон Іль-де-Франс), де відкрив цех, що постачав продукцію насамперед для морського флоту. У червні 1795 був обраний до муніципалітету цього міста, згодом виконував обов’язки помічника мера. 1802 купив помешкання і бл. 4 га землі у м. Массі, заснувавши там виробництво продукції за власним методом. 1806 брав участь у виставці виробів французької промисловості, презентувавши на ній 32 пляшки з консервами. Наполеон І оголосив конкурс, метою якого було знайти кращий спосіб зберігання харчів продовольства для армії. 1810 Аппер переміг, отримавши винагороду 12 тис. франків.

Під час наполеонівських війн підприємство Аппера у 1814 було зруйновано прусськими військами, а у 1815 — англійцями і перетворено на шпиталь. Аппер виїхав до м. Парижа, 1817 отримав там від уряду безкоштовно приміщення, де продовжував свої дослідження. 1822 Товариство заохочення національної промисловості нагородило Аппера дипломом «добродійника людства». 1827 на виставці виробів французької промисловості нагороджений золотою медаллю за свою продукцію. 1835 повернувся до м. Массі. Продовжував займатися винахідницькою діяльністю, зокрема використанням жерсті для консервації, на що витратив усі гроші. Помер у бідності, похований у братській могилі.

Винахід

1795 винайшов спосіб консервації продуктів шляхом тривалого нагрівання в киплячій воді у герметично закритих скляних посудинах після того, як звідти викачали повітря. Цей метод отримав назву «аппертизація». До винаходу Аппера продукти зберігалися лише шляхом сушки, соління, копчення чи за допомогою спирту, оцту тощо, при цьому вони втрачали свої якості. Працюючи кондитером і використовуючи вогонь для приготування сиропів, Аппер замислився над тим, що вогонь і нагрівання продуктів можна застосовувати для їх зберігання. Новий метод виклав у праці «Книга для усіх господарок, або Мистецтво зберігати протягом багатьох років тваринну чи рослинну субстанцію» (1810). Праця вийшла в м. Парижі тиражем 6 тис. примірників. 200 екземплярів книжки були подаровані уряду, кожна префектура отримала по примірнику. Праця перевидавалася, зокрема 1811, 1813 і 1831, перекладалася іноземними мовами й виходила за межами Франції (1810 у Німеччині, 1812 у Великій Британії, 1813 у Бельгії тощо). Винахід Аппера допомагав боротися з цингою. Аппер також винайшов методи: очищення напоїв, що бродять, за допомогою желатину; консервації молока, вина і пива шляхом нагрівання до 70° — метод, який пізніше назвуть пастеризацією (науково описав Л. Пастер). Заснував у м. Массі перший комерційний консервний завод «Будинок Аппера», що діяв з 1802 (з перервами) до 1933. Підприємство постачало власну продукцію за кордон, зокрема взимку 1803 бл. 60 пляшок фруктів — до м. Санкт-Петербурга і 55 — до Баварії (Німеччина).

Визнання

Завдяки Міжнародній асоціації Аппера 1991 відкрито статую-колону Аппера у м. Шалон-ан-Шампань, 1999 — бюсти Аппера у м. Массі та в Інституті харчових технологій у м. Чикаго (США). 2010 було проголошено у Франції роком Аппера. Того року було відкрито залу Аппера у Музеї красних мистецтв і археології м. Шалон-ан-Шампань, випущено марку, присвячену Апперу у Монако, відбулися численні конференції, виставки.

Додатково

Для перших консервів, виготовлених методом аппертизації, використовувалися пляшки з-під шампанського, оскільки вони були зроблені з міцного скла. У Великій Британії винахід Аппера поширився з 1810, там застосовували банки з жерсті. Аппер спочатку не використовував їх, бо жерсть тоді у Франції була неякісною. Однак 1824 він виготовив жерстяну банку місткістю 17 кг, за що отримав від уряду премію 2 тис. франків.

Праці

  • L’art de conserver pendant plusieurs années toutes les substances animales et végétales. Marseille : J. Laffitte, 1991. 116 p.

Література

  1. Pujol R. Nicolas Appert, l’inventeur de la conserve. Paris : Denoël, 1985. 213 p.
  2. BarbierJ. P. Nicolas Appert, inventeur et humaniste. Paris : Editions Royer, 1994. 192 р.
  3. Giscard dʼEstaing V. A. Le Livre mondial des inventions. Paris : Compagnie 12, 1999. 284 p.
  4. Barbier J.-P. Appert et l’invention de la conserve // Napoleon.org. URL: https://www.napoleon.org/histoire-des-2-empires/articles/appert-et-linvention-de-la-conserve/
  5. Nicolas Appert, l'inventeur de la conserve // Banque des saviors. URL: http://www.savoirs.essonne.fr/thematiques/le-patrimoine/histoire-des-sciences/nicolas-appert-linventeur-de-la-conserve/
  6. Gaussen C. Appert Nicolas // Universalis.fr. URL: https://www.universalis.fr/encyclopedie/nicolas-appert/

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Глухова C. В. Аппер, Нікола Франсуа // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Аппер, Нікола Франсуа (дата звернення: 22.08.2019).