Аппер, Бенжамен Нікола Марі

Аппер Бенжамен Нікола Марі.jpg

Аппе́р, Бенжаме́н Нікола́ Марі́ (фр. Appert, Benjamin Nicolas Marie; 10.09.1797, м. Париж, Франція — 17.01.1873, м. Метоні, ном Мессанія, Греція) — філантроп, публіцист. Кузен Н. Ф. Аппера.

Аппер, Бенжамен Нікола Марі

(Appert, Benjamin Nicolas Marie)

Рік народження 10.09.1797
Місце народження Париж, Франція
Рік смерті 17.01.1873
Місце смерті Метоні, Мессанія, Греція
Напрями діяльності публіцистика


Відзнаки

Ордени Почесного легіону (1833)


Життєпис

1816–1818 викладав у школах департаменту Нор, 1819–1822 — у військовій тюрмі Монтегю (м. Париж). Обвинувачений у сприянні утечі двох в’язнів, був на 3 місяці ув’язнений у тюрмі Форс.

1825 заснував «Газету тюрем, притулків, початкових шкіл і доброчинних закладів» («Journal des prisons, hospices, écoles primaires et établissements de bienfaisance»). 1828 став одним із секретарів «Товариства християнської моралі», яке з 1821 об’єднувало католицьких і протестантських філантропів. Працював у комітеті з питань тюрем, відвідував в’язниці, складав доповідні записки про становище в’язнів, публікував їх у газеті Товариства. Присвятив цій справі 20 років життя.

1830 став членом Королівської ради тюрем і долучився до реформи пенітенціарної системи.

Праці

Аппер відвідував в’язниці різних країн, написав про це низку праць («Мандрівка до Пруссії», 1846; «Мандрівка до Греції», 1856 тощо).

У праці «Каторги, тюрми, злочинці» (1836) змалював становище ув’язнених, висловився за скасування смертної кари. У мемуарах «Десять років при дворі короля Луї-Філіппа, спогади часів Імперії та Реставрації» (1846) описав історію свого життя на тлі історичних подій того часу; подав також листи сучасників (П. Ж. Беранже, К. Делавіня, А. Дюма, Б. Констана та ін.).

Нагороди і визнання

Аппера називали «французьким Говардом». Став прототипом персонажа роману Стендаля «Червоне і чорне» (відвідувач тюрми м. Вер’єра).

Нагороджений Орденом Почесного легіону (1833).

Цитати

«Мої писання, вже опубліковані багатьма мовами з новими сповідями великих злочинців, утворюють повну статистику, щось на зразок порівняльної анатомії усіх пороків і різного роду бідолашних, які населяють каторги й тюрми, і, можливо, ця точна картина розбещеності, що у будь-яких формах вражає суспільство, допоможе винайти засіб, здатний частково вилікувати цю рану нашого слабкого людства»
«Mes écrits, publiés déjà en plusieurs langues avec ces nouvelles confidences des grandes criminels, formeront une statistique complète, une espèce d’anatomie comparée de tous les vices et de divers genres de malheureux qui peuplent les bagnes et les prisons, et peut-être ce tableau exact de la perversité qui, sous toutes les formes, afflige la société, conduira-t-il au remède susceptible de guérir en partie cette plaie de notre faible humanité »

 (Б. Н. М. Аппер. Цит. за: Appert B. Voyage en Belgique, dédié au Roi, et Conférences sur les divers systèmes d’emprisonnement dédiés a la Reine. Bruxelles : A. Garcin et Aug. Beelaerts, 1848. P. 10).


Праці

Bagnes, prisons et criminels. Paris : Guilbert ; Roux, 1836. 358 p.

Література

Petit J.-G. Le philantrope Benjamin Appert (1797–1873) et les réseaux libéraux // Revue d’histoire moderne et contemporain. 1994. № 4. P. 667–669. URL: http://www.persee.fr/doc/rhmc_0048-8003_1994_num_41_4_1745

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аппер, Бенжамен Нікола Марі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аппер, Бенжамен Нікола Марі (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
18.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ