Апофегма

Апофе́гма (грец. ἀπόφεγμα — стислий вислів, влучне слово) — коротке оповідання про репліку чи витівку мудреця, митця і просто розумної, гострої на язик людини, що стосується питань моралі, її виявів у суспільному і приватному житті. Типовим героєм апофегми є «знаменитий філософ», історична особа. Можновладці показані як мудреці, дотепники, витівники. Серед персонажів трапляються постаті легендарні, напівісторичні, іноді безіменні, побутові. Найпопулярніші герої апофегми — діячі античного світу. Оповідач зосереджується на ситуації та реакції на неї героя. Естетичним центром апофегми є кмітливість, мудрість, дотепність, дошкульність, швидкість, несподіваність цієї реакції, типова форма — репліка. Апофегма була популярним жанром у європейській літературі від античності до 18 ст. Особливого поширення набула в добу Відродження; у Польщі, Білорусі, Росії, Україні — у 16–18 ст. Збірки апофегми створювали Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо та ін. Найуживаніша назва таких збірок — «Апофегмата». У польській літературі відомі апофегми Миколая Рея (1567–1568) і Станіслава Вітковського (1615), у білорус. — Бедняша Будного (1599), оповідання якого поширювалися також в Україні та Росії. А. часто використовувались як ілюстративні матеріал у творах літератури полемічної, учительної (ораторської) літератури.

Література

  1. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром‘яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ, 2007;
  2. Morson G. The Long and Short of it: from Aphorism to Novel. Stanford, 2012;
  3. Basset B., Guerrier O., Nepote F. et al. Usages et enjeux de l'apophtegme: (XVIe–XVIIIe siècles). Paris, 2014.

Автор ВУЕ

В. І. Крекотень


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Крекотень В. І. Апофегма // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апофегма (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ