Анфологіон

«Анфоло́гіон» («Антологіон»; від грец. Ανϑολόγιονантологія, букв. збирання квітів, квітник) — церковно-богослужбова книга у Православних і Греко-католицьких церквах — збірник текстів літургійного та релігійно-повчального змісту.

Загальна характеристика

Збірники відомі також під назвами «Антологія», «Трефологій», «Трефологіон», «Цвітослов», «Цвітна Мінея», «Мінея Святкова» тощо. Збірник містив: тексти богослужб на всі свята року (Господніх, Богородичних свят, а також свят на честь особливо шанованих святих у візантійській і місцевій традиції), житія святих, святоотцівські праці, уривки Святого Письма, молитви для мирян тощо. До 16 ст. поширювалися рукописні тексти «Анфологіону», від кін. 16 ст. — друковані.

Православні богослови виділяють кілька типів «Анфологіону»:

  • богослужбові — основу збірок складають служби на честь великих свят та найшановніших у візантійській традиції святих. Подібні рукописи відомі з 12 ст.; перше друковане видання для православних вірян вийшло 1587 у Венеції; для греко-католиків — 1598 в м. Римі (до збірки увійшли також Псалтир і Часослов, у пізніших виданнях включені й елементи західного обряду, свята Католицької церкви);
  • молитвослови для мирян — містили тексти молитов, зокрема й особливих, для вірян під час літургії (так, 1636 клопотами Петра Могили і з його передмовою була видана об’ємна (860 стор.) збірка «Анфология, сирич молитвы и поучення душеполезная: в душевную полезу, спудеов и всех благочестивых любо-молитвеник, вкратце собраная и благочинне расположенная»);
  • нотовані «Анфологіони» — цим терміном переписувачі рукописів позначали короткі варіанти Стихирарів (збірників літургійних пісне співів — стихир). Напр., виданий К. В. Христопулосом у кін. 19 ст. грекомовний «Музичний анфологіон», 1891;
  • збірники нелітургійного змісту — рукописні й друковані збірки 17–19 ст., які містили різноманітні духовні й повчальні твори (житія святих, праці Отців Церкви, морально-етичні настанови для молоді).

В Україні

В Україні перше видання «Анфологіону» здійснене 1619 у Києво-Печерській друкарні за ініціативи архімандрита Єлисея (Плетенецького). У збірнику містилися тексти служб на пошану києворуських святих — Бориса і Гліба, княгині Ольги, Володимира І Великого. Фундаментальне видання мало 1048 сторінок і було гарно оздоблене (взірцем для нього служили венеціанські видання Міней Святкових 16 ст.). Переклав тексти з грецької мови Йов (Борецький). Значний внесок у підготовку видання зробив Захарія (Копистенський), який звірив рукопис із грецьким оригіналом, переклав та відредагував чимало статей. Передмову і післямову для книги склали Єлисей (Плетенецький) і Памво Беринда.

Окремі тексти повторювалися і в наступних виданнях «Анфологіону»; найвідомішими серед них є видруки:

  • Києво-Печерської друкарні — 1619, 1636, 1734, 1745, 1766;
  • Друкарні Львівського братства — 1632, 1638,1643, 1651, 1694, 1738;
  • Новгород-Сіверської друкарні — 1678;
  • Чернігівської друкарні — 1753;
  • Почаївської друкарні — 1777.

Українські видання були зазвичай багато ілюстрованими, містили десятки гравюр зі зображенням святих і свят. У роботі над ними брали участь відомі майстри книжкової гравюри 17–18 ст. — Никодим Зубрицький, ієромонах Ілля, Аверкій Козачковський та ін.

Збірники сприяли формуванню української літературної мови.

Література

  1. Дей О. І., Ісаєвич Я. Д., Коляда Г. І. та ін. Книга і друкарство на Україні / За ред. П. М. Попова. Київ : Наукова думка, 1964. 313 с.
  2. Радишевський Р. П. Анфологіон // Українська літературна енциклопедія : в 3 т. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988. Т. 1: А – Г. С. 75.
  3. Огієнко І. Історія українського друкарства / Упоряд. М. С. Тимошик. Київ : Либідь, 1994. 448 с.
  4. Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1686–1788). Источниковедческое исследование. Москва : Рукописные памятники Древней Руси, 2009. 648 с.
  5. Тюрина Г. А. Из истории изучения греческих рукописей в Европе в XVIII — начале ХІХ в.: Христиан Фридрих Маттеи (1744–1811) / Отв. ред. Б. Л. Фонкич. Москва : Языки славянской культуры, 2012. 408 с.
  6. Анфологион или Трифологион // Книга Беларуси XIV–XVIII веков. URL: http://belbook.nlb.by/items/show/110#?c=0&m=0&s=0&cv=0

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Анфологіон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анфологіон (дата звернення: 2.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ