Антирасизм

Антирасизм. Девіз УЄФА «Ні расизму»

Антираси́зм (від анти… і расизм) — ідеологія та громадський рух соціально різнорідних сил, об’єднаних ідеєю боротьби проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості. Активісти руху виступають за свободу й рівноправність всіх людей, незалежно від їхніх расових ознак.

Історична довідка

Опір расизму історично існував у різних формах, зокрема антирабовласницькі рухи в Новому Світі, рухи на захист етнічних меншин від вигнання й депортації, критика ідей расово-антропологічної соціологічної школи, протидія антисемітизму, апартеїду, ксенофобії щодо представників інших етносів і рас, фашизму тощо.

Одним із перших заперечив расизм з наукових позицій Ф. Тідеман (спираючись на власні дослідження з краніометрії та заміри мозку європейців та африканців). У праці «Мозок негра порівняно з мозком європейця та орангутана», 1837) він спростував поширені серед європейців стереотипи про те, що представники негроїдної раси мають менший мозок, а тому є інтелектуально обмеженими.

На початку 20 ст. праці антропологів та соціологів (Ф. Боас, М. Мосс, Б. Малиновський, П. Кластр та К. Леві-Стросс) зумовили занепад расового підходу в гуманітарних науках.

Поняття «антирасизм» з’явилося після звільнення Європи від фашизму, а саме в есе Ж.-П. Сартра «Чорний Орфей» (1948), присвяченому африканському поетові, філософу, політичному діячу Л. С. Сенгору, теоретику філософсько-мистецької течії «негритюд».

Генеральна Асамблея ООН 21.12.1965 ухвалила Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Характеристика

Серед цілей антирасизму: викорінення будь-яких форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії й пов’язаної з ними нетерпимості; заборона діяльності, спрямованої на збудження расової ворожнечі та ненависті; формування расової толерантності й поваги до різноманіття культурного простору.

Основні принципи антирасизму: гуманізм як головний орієнтир у реалізації морального, політичного, правового регулювання міжрасових відносин; розвиток і постійне функціонування демократії, забезпечення реалізації прав і свобод особистості, етнічних спільнот, незалежно від расової належності; визнання і повага різноманіття культур, прихильність ідеям миру, злагоди, неприйняття насильства у відносинах між расами і народами; спрямованість державних органів, засобів масової інформації, Інтернету, освіти, спорту, всіх форм літератури та мистецтва на формування у громадян, і особливо молоді, культури міжрасового спілкування та ін.

Щорічно 21 березня відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, проголошений у 1966 резолюцією ГА ООН № 2142 (XXI) «Ліквідація всіх форм расової дискримінації». Дата обрана в пам’ять жертв трагічних подій у ПАР: цього дня у 1960 під час мирної демонстрації проти законів режиму апартеїду про обов’язкову паспортизацію африканців поліція вбила 69 осіб.

Література

  1. Bonnett A. Anti-Racism. London : Routledge, 2000. 208 p.
  2. Landschaften der Tat. Vermessung, Transformationen und Ambivalenzen des Antirassismus in Europa / L. Bratic [Hrsg.]. St. Pölten : Sozaktiv, 2002. 269 p.
  3. Hughey M. W. White Bound: Nationalists, Antiracists, and the Shared Meanings of Race. Stanford : Stanford University Press, 2012. 296 p.

Автор ВУЕ

М. П. Требін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Требін М. П. Антирасизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антирасизм (дата звернення: 15.10.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ