Антимистецтво

Антимистецтво. М. Дюшан «Фонтан», 1917

Антимисте́цтво (від анти... та мистецтво) — термін, який використовують у широкому сенсі на позначення низки концепцій та настанов, що заперечують і відкидають традиційне визначення мистецтва.

Уперше поняття «антимистецтво» вжив теоретик мистецтва, художник М. Дюшан (приблизно 1913–1914), створюючи в техніці реді-мейд композиції з побутових речей.

Тісно пов’язаний із дадаїзмом — літературно-художньою авангардистською течією початку 20 ст., для якої характерні ірраціональність, алогічність, безсистемність, заперечення визнаних суспільством канонів та стандартів у мистецькому процесі, руйнування традицій, моралі, заперечення майбутнього. Специфічне ставлення до мистецтва зумовило вибір колажу як форми образного вираження й унікального засобу розкриття суперечної сутності явища.

Головна ознака, що вирізняє антимистецтво, полягає у культивуванні принципу руйнування, тоді як невід’ємною характеристикою мистецтва є творення. Послідовники цієї течії популяризують твори та художні ідеї, що заперечують загальноприйняті канони, норми, жанри мистецтва. При цьому у творах антимистецтва можуть заперечуватися як деякі напрями в мистецтві, так і мистецтво загалом.

У вужчому сенсі слова антимистецтво — один із проявів сучасної контркультури, нонконформізму (неприйняття панівних у суспільстві норм, цінностей тощо). Цей термін також використовують як альтернативну назву однієї з новітніх форм сучасного авангардизму, так званого концептуалізму.

У теорії мистецтва вважається, що антимистецтво не є самостійним напрямом у мистецтві. Воно виражено у нетрадиційних формах художньої діяльності, спрямованої на створення потворного. У 1960-х поняття антимистецтва використали концептуалісти щодо творчості художників, які відмовилися від традиційного мистецтва та комерціалізації своєї творчості.

Окремі форми антимистецтва та результати антимистецької діяльності визнані мистецтвознавцями як мистецтво й розширююють його загальноприйняті межі.

Література

  1. Крючкова В. А. Антиискусство. Теория и практика авангардистских движений. Москва : Изобразительное искусство, 1984. 304 с.
  2. Debord G. La Societe du spectacle. Paris : Gallimard, 2015. 208 p.
  3. Richter H. Dada: Art and Anti-Art. 2nd ed. London : Thames and Hudson, 2016. 376 p.

Автор ВУЕ

С. В. Оборська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Оборська С. В. Антимистецтво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимистецтво (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.05.2020

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶