Аненій-Ной

Герб

Прапор

Ане́ній-Ной, Аненій-Нойський район (рум. Anenii Noi) — адміністративно-територіальна одиниця Молдови.

Аненій-Ной (Anenii Noi)
Тип	район
Адміністративний центр	Аненій-Ной
Країна	Молдова
Чисельність населення (тис.осіб)	78.996
Адміністративні кордони	Кріулень, Яловень, Каушень, Кишинівська муніципія, Бендерська муніципія

Палац родини Мімі

Географічне положення

Район розташований у центрі країни. Межує з Придністров’ям, районами Кріулень, Яловень, Каушень, а також Кишинівським і Бендерським муніципіями.

Адміністративний поділ

До складу району входять 45 населених пунктів. Адміністративний центр — м. Аненій-Ной.

Історична довідка

У 14–19 ст. територія входила до складу Молдавського князівства. За значного сільськогосподарського освоєння тут виникли великі села Бульбоака й Цинцерень. Згодом на місці німецького с. Нова Миколаївка і російського с. Стара Миколаївка утворилося містечко, назване в 1926 Аненій-Ной (Нові Анени). Після розпаду Російської імперії та падіння Молдавської Демократичної Республіки (1918) разом з іншими районами Бессарабії Аненій-Ной увійшов до Румунії. З 1940 — у складі СРСР. 1941 утворено Бульбокський район із центром у с. Бульбоака. Під час Другої світової війни, від 1941 до 1944, окупований Румунією. 1963 Бульбокський район перейменовано на Новоаненський. У незалежній Молдові протягом 1999–2002 був частиною Кишинівського повіту й дістав назву Аненій-Ной. Після скасування повітового поділу став самостійною адміністративно-територіальною одиницею.

Природа

Аненій-Ной розташований на правому березі р. Дністер. Рельєф — терасова рівнина, припіднята на південному заході (до 200 м). Височина складена неогеновими відкладами, подекуди зберігся давній алювій.

Експлуатуються родовища будівельної сировини: вапняку, гравію, суглинків.

На території району переважають чорноземи.

Східний кордон району утворює р. Дністер. Центральну частину перетинає його права притока — р. Бик, у заплаві якої знаходиться оз. Салаш.

Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня — +22,5 °С, січня — -1,9 °С. Опадів — 440 мм/рік.

Аненій-Ной розташований на півдні лісостепової зони, але ділянки природної степової рослинності не збереглися. Залишилися окремі лісові масиви з дубу, грабу й липи, що охороняються, зокрема Гирбовецький ліс (площею близько 22,4 км²).

Населення

Загальна кількість населення (2014, перепис) — 78 996 осіб. Народжуваність становить 10,5 ‰, смертність — 10,7 ‰ (2016, оцінка). Національна структура (2014, перепис): молдавани (82,4 %), українці (6,0 %), румуни (5,6 %), росіяни (4,5 %) та інші. За релігійними групами — більшість православні (99 %). У статевій структурі переважають жінки (51,4 %). Домінує сільське населення (89 %).

Господарство

Основна галузь промисловості — харчова, насамперед виноробна.

Економіка району орієнтована на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції. 74,7 % земель займають сільськогосподарські угіддя, зокрема 58,5 % — рілля, 4,3 % — виноградники, 3,4 % — сади. Вирощують зернові, овочі та фрукти. Також розвинені свинарство і птахівництво (птахофабрики в селах Флорені й Гирбовець).

Освіта, культура

У районі — 36 шкіл, де навчаються понад 10 тис. учнів. У райцентрі — 3 гімназії, будинок культури, бібліотека. У с. Бульбоака зберігся палац родини Мімі, збудований молдавським політиком і адвокатом К. О. Мімі (1868–1935). Там само розташовані винні заводи. У с. Цинцерені проживали дипломат Д. Стуарт (1832–1902), його брат А. Стуарт (1842–1917) — біолог, етнограф, фундатор дитячої лікарні в м. Кишиневі (1884) та історико-краєзнавчого музею в м. Бендерах (1914). Щорічно проводиться фестиваль духових оркестрів. Місцева футбольна команда «Агаріста» — учасниця Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок.

Література

Рымбу Н. Л. Физическая география Молдавской ССР. Кишинев : Киевский Гештальт Университет, 1980. 107 с.
Тарнакин В., Соловьева Т. Бессарабские истории: Историко-краеведческие журналистские расследования. Кишинёв : Pontos, 2011. 302 с.
Anuarul Statistic al Moldovei 2018. Chişinău : Biroul Național de Statistică al Republicii Moldova, 2018. 469 p.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Гуцуляк В. М., Присакар В. Б. Аненій-Ной // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аненій-Ной (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.03.2020