Ангіографія

Ангіографія

Ангіогра́фія (від ангіо... та грец. γράφω — писати) — діагностична рентгенологічна процедура, яка полягає в наповненні кровоносних судин певним контрастним барвником для візуального вивчення функціонального стану судини, локалізації ураження (спазм, оклюзія, аневризма, вади розвитку, мальформація), стану колатерального кровообігу, поширеності ураження тощо.

У розробленні методів ангіографії мали значення праці Е. Моніша (Португалія; церебральна ангіографія, 1927), В. Форсмана (Німеччина; ангіокардіографія самому собі, 1929), А. Курнана (Франція) та Д. Річардса (США; Нобелівська премія, 1956). У медичній практиці ангіографію почали широко використовувати з 1980-х.

Контрастні речовини (урографін, кардіотраст, трийотраст, гіпак тощо) є переважно йодовмісними препаратами. Загальними показаннями до проведення ангіографії є діагностика судинних уражень: аневризм (розширення) судин, їхніх звужень — стенозів та оклюзій, закупорок (ангіоспазм, атеросклероз, тромбоз), запалень (ангіїт, васкуліт), пухлин (ангіома). Коронарну ангіографію (ангіокардіографія) застосовують для діагностики та під час оперативного лікування гострих форм ішемічної хвороби серця, ангіографія нижніх кінцівок — у діагностиці атеросклерозу їхніх судин; церебральна ангіографія дає змогу діагностувати різні мальформації та аневризми судин головного мозку; реновазографія — це ангіографія ниркових артерій при реноваскулярній гіпертензії артеріальній тощо.

У сучасній медицині використовують такі удосконалені високотехнологічні методики ангіографії: 3D ангіографія (дає змогу відтворювати просторову структуру судин), цифрова субтракційна ангіографія, кольорова ангіографія (з кольоровим кодуванням), комп’ютерна томографічна ангіографія (із цифровою реконструкцією судин), магнітно-резонансна томографічна ангіографія (за допомогою магнітного поля без барвника або з контрастом, що містить гадоліній, дає змогу окремо розрізняти артеріальний і венозний кровообіг), фазово-контрастна, чотиривимірна (4D) і час-пролітна.

Література

  1. Романко Н. М. КТ-ангіографія судин головного мозку // Променева діагностика, променева терапія. 2011. № 3–4. С. 16–19.
  2. Русин В. І., Корсак В. В., Попович Я. М. та ін. Радіоізотопна ангіографія як критерій вибору способу непрямої реваскуляризації нижніх кінцівок // Харківська хірургічна школа. 2012. № 1. С. 117–119.
  3. Гарматіна О. Ю., Робак О. П. МСКТ-перфузія та МСКТ-ангіографія при хірургічному лікуванні судинної патології головного мозку // Променева діагностика, променева терапія. 2016. № 1. С. 5–7.
  4. Buccheri S., Franchina G., Romano S. et al. Clinical Outcomes Following Intravascular Imaging-Guided Versus Coronary Angiography-Guided Percutaneous Coronary Intervention With Stent Implantation: A Systematic Review and Bayesian Network Meta-Analysis of 31 Studies and 17,882 Patients // JACC: Cardiovascular Interventions. 2017. № 10 (24). Р. 2488–2498.
  5. Jungmann F., Emrich T., Mildenberger P. et al. Multidetector Computed Tomography Angiography (MD-CTA) of Coronary Artery Bypass Grafts — Update 2017 // Rofo. 2018. № 190 (3). Р. 237–249.
  6. Kwon W., Yoon W., Kwon T. et al. Transradial Access for Cerebrovascular Angiography: Evaluation of Palmar Collateral Circulation with Hand Angiography and its Correlation with Allen test // Clinical Neurology and Neurosurgery. 2018. № 164. Р. 14–18.

Автор ВУЕ

О. М. Радченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Радченко О. М. Ангіографія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ангіографія (дата звернення: 29.02.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.01.2020

Покликання на статтю