Аміші

Аміші
Традиційний транспорт амішів

Аміші, амманіти (нім. Amische, англ. Amish) — консервативна менонітська течія (див. Меноніти) раннього протестантизму. Назву отримала за ім’ям засновника — Якоба Аммана (Jacob Amman; бл. 1644 — до 1730), священика-анабаптиста (див. Анабаптизм), ревного прихильника вчення Менно Сімонса.

Історична довідка

Якоб Амман вів проповідницьку діяльність у Ельзасі (тепер Франція), Швейцарії. Вимагав цілковитого відлучення від церкви неправдомовців, брехунів, уникання будь-яких контактів із грішниками (відлученими); вчив про неможливість спасіння для не-менонітів, хай навіть щирих християн; ввів ритуал обов’язкового омовіння ніг.

Проповіді спричинили розколи в менонітському середовищі. Прихильники Аммана об’єдналися в самостійну згуртовану групу, що дотримувалася суворих правил поведінки (зокрема, зберігали традиційний стиль одягу і взуття, не стригли бороди, не відвідували державної церкви тощо). Громади амішів створювали власні поселення, які поширилися в Ельзасі, Швейцарії, Німеччині, Голландії.

Від початку 18 ст. спільноти амішів емігрували до Америки. До 20 ст. аміші в Європі практично зникли (більша частина перебралася до США, решта — асимілювалися з менонітами).

Аміші у США

На території США аміші спершу облаштувалися в Південно-Східній Пенсильванії, згодом поширилися в штати Огайо, Індіану, Іллінойс, Айову, Канзас та інші; вели відособлений спосіб життя у власних поселеннях.

З другої половини 19 ст. серед амішів відбуваються розколи через суперечності щодо осучаснення статуту. Більшість вірян об’єдналися у власні деномінації (Євангелічна менонітська церква, Товариство Церков амішів-менонітів узбережжя, Консервативна менонітська конференція тощо) або приєдналися до менонітських церков. Тільки церкви «старого статуту» зберегли традиційний спосіб життя, дотримуються заборони на предмети розкоші, будь-які сучасні нововведення (одяг, транспорт, електричне освітлення, телебачення, технічні прилади й засоби та ін.), ведуть натуральне господарство. Хрещення обливанням здійснюють у дорослому віці; релігійні служби провадять т. з. «пенсильванською голландською» мовою (діалект німецької з домішкою англійської).

Аміші об’єднані в нечисленні автономні церковні округи; якщо округ розростається — його навмисне розділяють, аби уникнути масовості та освоїти нові землі. Кожен округ має єпископа, кількох проповідників і пресвітера. Діти відвідують лише початкові заклади освіти або до 8-ми класів середньої школи.

Подібно до інших менонітів, аміші — пацифісти (див. Пацифізм), відмовляються від військової служби; виявляють громадянську непокору, якщо вважають, що вимоги влади суперечать вченню Ісуса Христа; не складають обітниць тощо.

На 2018 аміші проживають у понад 27 штатах США та Канаді. Загальну кількість вірян оцінюють у 330 тис. осіб. (2018).

Література

  1. Yoder E. S. The Beachy Amish Mennonite Fellowship Churches. Hartville : Diakonia Ministries, 1987. 443 р.
  2. Luthy D. The Amish in America: Settlements That Failed 1840–1960. Lagrange : Pathway, 1991. 555 р.
  3. Mackall J. Plain Secrets: An Outsider among the Amish. Boston : Beacon Press, 2007. 248 р.
  4. Anderson C. The Amish-Mennonites of North America: a Рortrait of Оur Рeople. Medina : Ridgeway Publishing, 2012. 298 р.
  5. Nolt S. M. The Amish: A Concise Introduction. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2016. 141 р.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Аміші // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміші (дата звернення: 24.09.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.02.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ