Американоцентризм

Американоцентри́зм — геополітична концепція, у межах якої Сполучені Штати Америки розглядають форпостом людства, провідником сучасної культури, головним захисником громадянських свобод і демократичних цінностей. Різновид європоцентризму; ґрунтується на вірі в національну перевагу американців, винятковість американської нації та універсальність її історичних досягнень. Чільною є ідея месіанізму США, які оголошуються єдиною насправді вільною країною, центром тяжіння людства, досконалим втіленням загальнолюдського ідеалу. Став невід’ємною частиною розвитку політичних та релігійних ідеологій в США, світогляду панівної американської еліти, масової громадянської свідомості.

Характеристика

Американоцентризм сформувався як система поглядів і переконань перших європейський поселенців, проходить через усю історію США аж дотепер.

Ідейним джерелом американоцентризму є унікальний досвід американської історії (заселення й освоєння різноетнічними спільнотами великого континенту, відокремленого океаном від Старого Світу), а також її канонізоване тлумачення й апологія поколіннями американських мислителів, публіцистів, політичних діячів. Американська національна свідомість плекала віру у винятковість походження й долі розвитку країни: американці — новий народ, що сформувався з тих, хто шукав і набув свободу в Новому Світі, й володіє своєрідним місіонерським призначенням.

З появою незалежної держави в американській суспільній свідомості зміцнюються універсалістські ідеї, згідно з якими Америка на противагу Європі зможе стати справжнім бастіоном демократії, християнських цінностей та громадянських свобод, суб’єктом цивілізуючого впливу.

Серед цінностей американського способу життя (американізму) домінують: індивідуалізм, заповзятливість, наполегливість і діловитість, практицизм, консюмеризм, популізм, фемінізм, апологія успіху, упевненість у собі, винахідливість, захоплення спортом і пріоритет здорового способу життя, свобода конкуренції й вільного ринку, матеріальне благополуччя, права людини (зокрема гендерна рівність), політична свобода, відданість демократичним ідеям, релігійна терпимість, ідея «рівних можливостей», впевненість у власній винятковості та «особливій місії» Америки в історії загалом.

Трактування

Характеризуючи американську гегемонію кінця 20 ст. як унікальну, Зб. Бжезінський підкреслював її особливість, побудовану на одночасному домінуванні у чотирьох найзначущих сферах світової влади: економічній, військовій, технологічній і культурній. Економічна гегемонія США ґрунтується на пануванні долара в світових розрахунках за зерно, енергоресурси і золото. Одночасне поширення в світі американських культурних, політичних цінностей, американської моделі ринкової економіки підкріплюється американським пануванням у системі глобальних комунікацій.

За висновками нобелівського лауреата з економіки П. Кругмана, останні три десятиліття повернули США до стану нерівності, притаманного найгіршим рокам раннього індустріалізму. Нині результатами економічного зростання США користується щодалі обмеженіше коло громадян. Це неминуче призведе до соціальної дестабілізації разючих масштабів, оскільки через зростання нерівності США перетворюються на державу з помітно ослаблим середнім класом, який продовжує здавати свої позиції в соціальній системі.

Сучасний стан

У сучасній ідеології США пріоритетними є два завдання: 1) відновити «американську мрію» (поширена в США доктрина, згідно з якою кожному американцеві відкрита можливість досягти успіху завдяки таким особистим рисам, як працелюбність, мужність, сексуальність, наполегливість і рішучість); 2) живити образ США як найсильнішої нації в 21 ст. і головної опори світу та демократії.

Внутрішні проблеми США доповнює зовнішня протидія американській гегемонії. Процеси глобалізації й транснаціоналізації міжнародного середовища ускладнюють реалізацію американоцентризму як геополітичного проекту і моделі світового розвитку. У цих умовах США втрачають роль одноосібного лідера, оскільки, по-перше, наражаються на щораз більшу протидію з боку інших держав, по-друге, серйозні прорахунки у зовнішній і внутрішній політиці стимулюють поступову втрату авторитету США на світовій арені.

Гегемонізм США зазнає все міцнішого міжнародного спротиву, який набуває рис системного — як із боку великих держав (КНР, РФ), інтеграційних утворень (Європейського Союзу, Асоціації держав Південно-Східної Азії), так і з боку новітніх геополітичних суб’єктів (структур глобального громадянського суспільства, ТНК, міжнародних екстремістських угруповань тощо).

Література

  1. Токвіль А. Про демократію в Америці / Пер. з фр. Київ : Всесвіт, 1999. 590 с.
  2. Зиновьев А. Глобальный человейник. Москва : Центрполиграф, 2000. 459 с.
  3. Зиновьев А. Запад. Москва : Центрполиграф, 2000. 509 с.
  4. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2006. 204 с.
  5. Каменський Є. Панамериканізм // Політична енциклопедія / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 532.
  6. Худолій А. Риторика американських президентів та способи утвердження американізму // Грані. 2012. № 1. С. 150–155.
  7. Терещенко В. Американізм // Політологія / За ред. Н. Хоми, В. Денисенко, О. Сорба та ін. Львів : Новий Світ–2000, 2014. С. 27.
  8. Гарбадин А. Американізація // Вдовичин І., Угрин Л., Шипунов Г. та ін. Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори). Львів : Новий Світ–2000, 2015. С. 16.
  9. Панамериканізм // Карасевич А., Шачковська Л. Політологічна енциклопедія : у 9 т. Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. Т. 5: О…П. С. 170–172.

Автор ВУЕ

Б. Л. Дем’яненко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Американоцентризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Американоцентризм (дата звернення: 29.10.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.10.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ