Алюмінієва промисловість

Алюмінієвий прокат

Алюмі́нієва промисло́вість — галузь кольорової металургії, що виробляє напівфабрикати (глинозем), алюміній та сплави на його основі.

Історична довідка

Уперше алюміній хімічним способом 1825 добув Г. К. Ерстед.

Наприкінці 1880-х хімічні методи були витіснені (Ч. Холл, США та П. Еру, Франція) способом добування алюмінію через електроліз глинозему, розчиненого в розплавленому кріоліті. Це уможливило різке зниження вартості алюмінію та стало передумовою швидкого розвитку алюмінієвої промисловості.

1890–1898 хімік К. Байєр (1847–1904; Австрія) розробив гідрохімічний спосіб добування глинозему з бокситів.

Способи Холла — Еру та Байєра є основою для алюмінієвої промисловості.

За виробництвом та споживанням алюміній посідає 2-е місце (після заліза) серед усіх металів і 1-е — серед кольорових.

Алюмінієва промисловість в Україні

В Україні першим став Дніпровський алюмінієвий комбінат (тепер Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат), що запрацював 1933 на електроенергії Дніпрогесу.

Промислове виробництво алюмінію у світі базується на бокситах з умістом глинозему Al2O3 не менше за 48 %. В Україні такої високоякісної сировини немає. Потенційними ресурсами можуть бути залізні боксити Високопільського родовища в Дніпропетровській області (38 % Al2O3; 30 % FeO), запаси якого оцінюють більш ніж у 20 млн т.

Алюмінієва промисловість України зорієнтована на імпортну сировину.

На 2021 до складу алюмінієвої промисловості України належить Миколаївський глиноземний завод, уведений у дію 1980 (один із провідних світових виробників глинозему на базі високоякісних африканських бокситів). В умовах заводу організовано вилучення рідкісного металу — галію з червоних шламів виробництва глинозему.

Виробництво алюмінію та його сплавів в Україні переважно базується на використанні вторинної сировини — брухту та відходів.

Науково-технічний потенціал алюмінієвої промисловості України забезпечують Державний науково-дослідний та проектний інститут титану (м. Запоріжжя), спеціалісти Національної металургійної академії України (м. Дніпро), Запорізька державна інженерна академія, а також близько 10 науково-дослідних і навчальних установ.

Література

  1. Пожуєв В. І., Іващенко В. І., Червоний І. Ф. та ін. Ме талургія кольорових металів. Запоріжжя, 2008.
  2. Червоный И. Ф., Бредихин В. Н., Грицай В. П. и др. Цветная металлургия Украины : в 3 т. Запорожье, 2014. Т. 1. Ч. 1: Металлы и их классификация, обогащение руд цветных металлов, легкие цветные металлы.

Автор ВУЕ

В. С. Ігнатьєв

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ігнатьєв В. С. Алюмінієва промисловість // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алюмінієва промисловість (дата звернення: 25.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2021

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ігнатьєв В. С. Алюмінієва промисловість // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алюмінієва промисловість (дата звернення: 25.02.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ