Алюмінійорганічні сполуки
Алюмінійоргані́чні сполуки — органічні речовини, у яких атоми Алюмінію сполучен з атомами Карбону (Al–C).
Загальна. формула RnAlX3-n, де R — орган. замісник, X — Hal, H, OR, SR, NR2, RCOO, CN та інші, n = 1–3. Розрізняють симетричні або повні алюмінійорганічні сполуки (n = 3) і несиметричні або змішані. Відомі алюмінійорганічні сполуки: алюміній триалкіли — безбарвні рідини, чутливі до вологи та кисню, триметил- та триетилалюміній самозаймаються на повітрі, алюмінійарили — тверді речовини. Усі роботи з алюмінійорганічними сполуками проводять в атмосфері інертних газів. Усі алюмінійорганічні сполуки утворюють міцні комплекси з ефіром діетиловим, амінами, наприклад, (CH3)3Al∙O(CH3)2 і (CH3)3Al∙K(CH3)3; з NaR і LiR утворюють комплекси складу Me[AlR4]. Усі ці комплекси менш реакційноздатні, але теж самозаймаються на повітрі. Алюмінійорганічні сполуки застосовують в органічному синтезі як каталізатори полімеризації алкенів (каталізатори К. В. Циглера — Дж. Натта) та стереоспецифічної полімеризації дієнів для добування надчистого алюмінію та низки елементорганічних сполук тощо.
Література
- Алюминийорганические соединения / Пер. с нем.; под ред. А. Ф. Жигач. Москва, 1962.
- Корнеев Н. Н. Химия и технология алюминийорганических соединений. Москва, 1979.
- Дорохов В. І., Заблоцька О. С., Вовк М. В. Неорганічна і органічна хімія. Житомир, 2016.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Кобріна Л. В. Алюмінійорганічні сполуки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алюмінійорганічні сполуки (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2022