Альтдорфер, Альбрехт

Альтдорфер, Альбрехт

Альтдóрфер, Альбрéхт (нім. Altdorfer (Altdorffer), Albrecht; бл. 1480, м. Регенсбург, тепер земля Баварія, Німеччина — 12.02.1538, м. Регенсбург, тепер земля Баварія, Німеччина) — художник, архітектор, представник художньої культури Північного Відродження. Засновник Дунайської школи живопису.

Альтдорфер, Альбрехт

(Altdorfer (Altdorffer), Albrecht)

Рік народження 1538
Місце народження Регенсбург, Баварія (земля), Німеччина
Рік смерті 1992
Місце смерті Регенсбург, Баварія (земля), Німеччина
Напрями діяльності мистецтво образотворче, графіка (у мистецтві), архітектура
Традиція/школа Дунайська школа

Життєпис

Про дитинство і юність художника достовірних відомостей немає. Родина певний час мешкала у м. Нюрнберзі. На думку дослідників, Альдорфер навчався у свого батька, художника У. Альдорфера (бл. 1468–1491), міг також навчатися у А. Дюрера.

У 1510-х мандрував Дунаєм, 1511 здійснив подорож до Альп.

Діяльність пов’язана переважно з м. Регенсбургом. Крім Баварії, працював також в Австрії, зокрема близько 1516–1518 у монастирі св. Флоріана неподалік м. Лінца.

З 1517 — член міської ради м. Регенсбурга. 1526 отримав посаду головного архітектора рідного міста, яку посідав до кінця життя.

Серед покровителів А. Альтдорфера — імператор Священної Римської імперії Максиміліан І, герцог Баварії Людвіг Х.

Творчість

Творча манера Альтдорфера сформувалася під впливом італійського Ренесансу та мистецтва творчих династій Кранахів та Гольбейнів (Німеччина).

Займався живописом і графікою, зокрема рідкісною на той час друкованою графікою. Наслідуючи А. Дюрера, зробив чимало для її ствердження як самостійного виду мистецтва. Експериментував як у високому друці (ксилографія), так і в глибокому (офорт).

Основні живописні роботи написані в релігійному, портретному, пейзажному напрямах. Створював станкові роботи та вівтарі.

Картина купання Сусанни, 1526 (Стара пінакотека в Мюнхені), дерево

Альтдорфер вважається одним із перших майстрів, які сприяли формуванню самостійного пейзажного жанру (його називали «північним Джорджоне»).

Інколи як стафаж використовував людські постаті, у деяких творах значну роль відігравали архітектурні елементи, але настрій передавав засобами пейзажу. Писав як багатофігурні картини зі складною композиційною побудовою, так і камерні твори.

Альдорферова палітра характеризується контрастністю, тяжінням до різких, ефектних кольорових сполучень. Використовуючи нестандартні ракурси і ритмічно організовуючи зображення, тяжів до маньєризму, що згодом розвинувся в північноренесансному мистецтві. Вдаючись до інструментарію «тенеброзо» (манера, за якою темні тони домінують, живопис будується за принципом різкого контрасту), передував караваджизму.

Твори

Внеском у розвиток історичного та батального живопису є картина «Битва Олександра з Дарієм» (1529). Композиція складна за ритмом, багаторегістрова, перші плани зайняті кінними військами, верхній ярус цілком пейзажний. Верхня частина твору є прикладом пейзажу настрою, де напруга битви підсилюється контрастами плям і ритмікою абрисів хмар, сонця. Альтдорфер використовує також принцип «кольорового спалаху», привертаючи увагу глядача до червоної плями таблички з написом у верхній частині твору.

Серед творів Альтдорфера:

  • живописні: «Воскресіння Христа» (1509–1518), «Відпочинок на шляху до Єгипту» (1510), вівтар св. Себастьяна у монастирі св. Флоріана поблизу м. Лінца (бл. 1518), «Пейзаж з пішохідним мостом» (бл. 1518–1520), «Дунайський пейзаж поблизу Регенсбурга» (1520–1525), «Сусанна та старі» (1526)», «Розп’яття» (1528), «Лот з доньками» (1537) та ін.;
  • графічні: «Св. Георгій» (ксилографія, 1511), «Велика піхта» (офорт з аквареллю, 1512–1522), «Прекрасна Богородиця Регенбурзька» (кольорова ксилографія, 1519–1520), «Благовіщення» (ксилографія, 1513) та ін.

Основні твори зберігаються у Старій Пінакотеці м. Мюнхена (Німеччина), Державних музеях м. Берліна (Німеччина), Художньо-історичному музеї м. Відня (Австрія), Національній галереї м. Лондона (Велика Британія).

Література

  1. Вельчинская И. Альбрехт Альтдорфер. Москва : Икусство, 1977. 120 с.
  2. Мировое искусство (Мастера Северного Возрождения) / Сост. И. Г. Мисин. Санкт-Петербург : ООО “СЗКЭО «Кристалл”», 2006. 174 с.
  3. Матвеева Е. Германская живопись XV–XVI веков (Шедевры мировой живописи). Москва : Белый город, 2009. 125 с.
  4. Степанов А. Искусство Северного Возрождения. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2009. 640 с.
  5. Альбрехт Альтдорфер. Альбом. Москва : Белый город, 2014. 235 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Романенкова Ю. В. Альтдорфер, Альбрехт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтдорфер, Альбрехт (дата звернення: 20.11.2019).