Альбіорікс

Альбіорікс (лат. Albiorix) ― проградний нерегулярний супутник (див. Супутники планет) Сатурна. Відкритий 12 грудня 2000 Метью Дж. Холманом (нар. 1967, США) і Тімоті Брюсом Спаром (нар. 1970, США). Отримав тимчасове позначення S/2000 S 11, відомий також як Сатурн 26. Тридцятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Названий 2003 на честь одного з божеств кельтської міфологіїгіганта, якого вважали царем світу (інші назви Тоутатіс, Тевтат). Велика піввісь орбіти Альбіорікса дорівнює 16 182 000 км, період обертання становить 784,226 доби, нахил орбіти 38° до площини екліптики (33,08° до екватора Сатурна), ексцентриситет орбіти ― 0,477. Діаметр близько 32 кілометрів. Розмір встановлено опосередковано з фотометричних даних (див. Фотометрія) про альбедо та видиму зоряну величину. Масу Альбіорікса оцінюють у 2,1 × 1016 кг, сферичне альбедо його поверхні ― 0,04. Разом з найбільшим Альбіоріксом супутники Сатурна Бефінд, Ерріпо й Тарвос утворюють кельтську групу супутників (нахили орбіт супутників цієї групи ~ 34°, ексцентриситети орбіт у діапазоні 0,4–0,5).

Література

  1. Nesvorný D., Alvarellos J., Dones L. et al. Levison Orbital and Collisional Evolution of the Irregular Satellites // The Astronomical Journal. 2003. Vol. 126. P. 398–429. URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1086/375461/fulltext/
  2. Nesvorný D., Beaugé C., Dones L. Collisional Origin of Families of Irregular Satellites // The Astronomical Journal. 2004. Vol. 127. P. 1768–1783 URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1086/382099/fulltext/203442.text.html
  3. Schenk P. M., Clark R. N., Howett C. J. et al. Enceladus and the Icy Moons of Saturn. Tucson : The University of Arizona Press, 2018. 600 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук

Покликання на цю статтю:
Шевчук О. Г. Альбіорікс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбіорікс (дата звернення: 13.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 19.09.2019