Альбрехт II

Альбрехт II

А́́льбрехт II (нім. Albrecht II; угор. Albert II; чеськ. Albrecht II; 10.08.1397, м. Відень, тепер Австрія — 27.10.1439, с. Лангендорфі, тепер с. Несмей, медьє Комаром-Естергом, Угорщина) — державний діяч, обраний король Німеччини (з титулом «римський король»; з 1438) з династії Габсбургів, король Угорщини, Богемії (з 1437), герцог Австрії (як Альбрехт V; з 1404).

Альбрехт II

(Albrecht II)

Рік народження 10 .08 1397
Місце народження Відень, Австрія
Рік смерті 27 .10 1439
Місце смерті Несмей, Комаром-Естергом, Угорщина
Напрями діяльності політика

Діяльність герцога

У 1404 у віці 7 років після смерті батька Альбрехта IV успадкував престол герцога Австрії. Місце регента лишалося вакантним упродовж 2 років через суперечки щодо цього різних членів династії. У 1406 ним став дядько Альбрехта ІІ Леопольд IV (представник леопольдинської гілки династії Габсбургів). Права останнього на опікунство оспорював герцог Штирії Ернст Залізний. Після смерті Леопольда IV у 1411 Альбрехт ІІ перебрав владу.

Правління Альбрехта ІІ як герцога Австрії позначилося швидким розвитком торгівлі в Австрії та зростанням авторитету центральної влади. Водночас зростав уплив церкви.

Від 1410-х герцог неодноразово запроваджував додаткові податки для євреїв. У 1420 з його ініціативи було організовано вигнання євреїв із Австрії, приводом для якого стало звинувачення в оскверненні гостії представниками єврейської громади м. Енса, однак реальною причиною — підозра у співпраці австрійських євреїв із чеськими гуситами і продажі зброї останнім. Того ж року Альбрехт ІІ узяв участь у першому хрестовому поході проти гуситів (див. Хрестові походи). Його війська воювали аж до розгрому гуситських військ у 1432.

Діяльність короля

У 1422 Альбрехт ІІ одружився з дочкою імператора Священної Римської імперії Сигізмунда I Люксембурга Єлизаветою Люксембурзькою. Це стало наслідком його військового й дипломатичного зближення з імператором Сигізмундом (одним із проявів якого була активна участь Альбрехта ІІ в боротьбі проти гуситського руху). У 1437 після смерті імператора Сигізмунда його було визнано королем Угорщини (під іменем Альберт, рішенням зібрання станів Угорщини) й Богемії (під іменем Альбрехт, рішенням богемського сейму).

Проте владу Альбрехта ІІ в Богемії не було остаточно встановлено через наявність сильної гуситської опозиції; в Угорщині його владу було обмежено умовами домовленостей із угорською знаттю. Таким чином, він став першим представником династії Габсбургів, який об’єднав під своєю владою територію Австрії, Богемії й Угорщини.

У 1438 у м. Франкфурті Альбрехта ІІ було обрано «королем римлян» (титул обраного правителя Священної Римської імперії до його офіційної коронації в м. Римі). 1439 організував похід угорських військ проти османів, війська яких підійшли до кордонів Угорщини. Під час походу помер у військовому таборі.

Похований у базиліці м. Секешфегервара (тепер Угорщина). Могила Альбрехта ІІ розграбована 1543 під час окупації міста османською армією разом із іншими похованнями королів Угорщини. Будівля базиліки, у якій його було поховано, згоріла 1601 під час короткочасного зайняття міста військами Лаврентія Бріндізійського.

Література

  1. Hödl G. Albrecht II: Königtum, Reichsregierung und Reichsreform 1438–1439. Wien; Köln : Böhlau, 1978. 216 p.
  2. Hödl G. Habsburg und Österreich 1273–1493. Gestalten und Gestalt des.österreichischen Spätmittelalters. Wien; Köln; Graz : Böhlau, 1988. 274 p.
  3. Цьольнер Е. Історія Австрії / Пер. з нім. Львів : Літопис, 2001. 712 с.
  4. Белоусов М. Р. Монархи государств Западной Европы от Средневековья до современности. Историческая география и генеалогия. Казань : Казанский университет, 2014. 403 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю:Альбрехт II // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбрехт II
Дата звернення: 18.11.2019.

Оприлюднено

Оприлюднено: 05.11.2019