Алула Аустраліс

Розташування зорі Алула Аустраліс у сузір'ї Великої Ведмедиці
Положення ξ UMa B на орбіті в різні роки (ξ UMa А позначена жирним чорним кружечком на перетині азимутальних ліній)

Алу́ла Аустра́ліс, Алюла Аустраліс — зоря ξ у сузір’ї Великої Ведмедиці. 02.05.1780 В. Гершель виявив, що ця система є подвійною зорею; це був перший в історії астрономії випадок відкриття подвійної зоряної системи. Назва зорі була офіційно схвалена 20 липня 2016 р. Робочою групою по іменам зір (WGSN) Міжнародного астрономічного союзу (МАС).

Зорю видно з території України цілий рік. Найкращі умови для спостережень зорі у березні – квітні.

Характеристики зорі

Екваторіальні координати зорі на епоху J2000,0: пряме сходження 11h 18m 11,0s; астрономічне схилення +31° 31′ 45″ (рис. 1), видима зоряна величина (V) +3,79 m (4,32 m/4,84 m) — відповідно для загального блиску подвійної зоряної системи та окремо для її компонентів.

Астрометричні характеристики:

Спектральні характеристики:

  • спектральний клас G0V. Маса 1,05/0,90 M☉(для компонентів подвійної зоряної системи)
  • показник кольору (B−V) = 0,59m;
  • показник кольору (U−B) = 0,04m.

Фізичні характеристики:

  • вік зорі оцінюють в 6·109 років
  • радіус 1,01/0,78R☉.
  • маса 1,05/0,90 M☉ (для компонентів подвійної зоряної системи ξ UMa A та ξ UMa В).

Загальні відомості про зорю

Компонент з більшим блиском (який позначають ξ UMa A) має середню видиму зоряну величину (фотометрична система V) +4.41m. Супутник (компаньйон) (ξ UMa B) має видиму зоряну величину +4.87m. Орбітальний період двох зір становить 59,84 року, і зараз вони розділені на 1,2″, що відповідає просторовій відстані між компонентами 10 а. о. Крім того, кожен компонент цієї подвійної зорі сам по собі є спектрально-подвійною системою.

Орбітальні характеристики пари ξ UMa Aа та ξ UMa Ab визначали за результатами спектральних досліджень і методами спекл-інтерферометрії. Період обертання становить 669 діб, ексцентриситет орбіти 0,53 (рис. 2.).

Компаньйон ξ UMa Bа (ξ UMa Bb) рухається по майже коловій орбіті з періодом 3,98 доби. Маси супутників ξ UMa Aа та ξ UMa (ξ UMa Ab та ξ UMa Вb). Ймовірно, є червоними карликами. У 2012 в системі був виявлений п’ятий компонент і другий коричневий карлик (відповідно до гіпотези, що ξ UMa Bb також є коричневим карликом) спектрального класу T8.5.

ξ UMa А класифікується як змінна зоря типу RS CVn, а її блиск змінюється на 0,01 зоряної величини. Компонент ξ UMa B вважається змінною зорею, що показує характерні емісійні лінії в своєму спектрі, які відсутні для компонента ξ UMa A.

Додатково

Інші позначення зорі в каталогах: ξ Ursae Majoris, ξ UMa, Xi UMa, 53 Ursae Majoris, BD+32°2132, CCDM J11182+3132, GC 15537, HIP 55203, IDS 11128+3206, SAO 62484, WDS J11182+3132. Позначення компонентів ξ UMa A та ξ UMa В: A: HD 98231, HR 4375, B: HD 98230, HR 4374.

Література

  1. Royer F., Grenier S., Baylac M.-O. et al. Rotational Velocity Of A-type Stars II. Measurement of Vsini in the Northern Hemisphere // Astronomy & Astrophysics. 2002. Vol. 393 (3). P. 897–912.
  2. Bychkov V., Bychkova L., Madej J. Catalogue of Averaged Stellar Effective Magnetic Field // Astronomy & Astrophysics. 2003. Vol. 407 (2). P. 631–642.
  3. Renson P., Manfroid J. General Catalogue of Ap, HgMn and Am Stars // Astronomy & Astrophysics. 2009. Vol. 498 (3). P. 961–966.
  4. Wright E., Skrutskie M., Gelino Chr. et al. A T8.5 Brown Dwarf Member of the Xi Ursae Majoris System // The Astronomical Journal. 2013. Vol. 145 (3). P. 1–12. URL: https://arxiv.org/abs/1203.5764

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Алула Аустраліс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алула Аустраліс (дата звернення: 28.09.2021).


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ