Алкани

Структурна формула n-Алкану

Алка́ни — ациклічні розгалужені або нерозгалужене насичені вуглеводні, в яких атоми Карбону сполучаються між собою лише простими (ординарними) зв’язками.

Зміст

1 Характеристика
2 Література
3 Автор ВУЕ

Характеристика

Утворюють гомологічний ряд із загасальною формулою C_nH_{2n + 2}. Атоми Карбону в алканах перебувають у стані sp³-гібридизації та утворюють s-зв’язки, кут між якими становить приблизно 109,5^°. Типова довжина простого карбон-карбонового зв’язку 0,154 нм. Алкани з нерозгалуженим карбоновим ланцюгом називають алканами нормальної будови. Для алканів можлива структурна (від С₄ ) та просторова (від С₇ ) ізомерія.

Фізичні властивості

За звичайних умов це безбарвні гази без запаху (від CН₄ до C₄Н₁₀, неопентан C(CH₃)₄ ) або рідини (від C₅Н₁₂ до C₁₅Н₃₂), від C₁₆Н₃₄ — тверді речовини. Алкани неполярні, значно легші за воду й майже не розчиняються в ній, натомість розчиняються в більшості неполярних органічних розчинників. Алкани містяться в нафті та газі природному (до 98 % метану); тверді та рідкі алкани — складники восків (бджіл, озокериту).

Добування

У промисловості алкани добувають переробкою нафти, природ. газу, газів нафтових попутних, вугілля та сланців горючих, оксо-синтезом з карбон(ІІ) оксиду та водню за участі каталізатора. Парафін (суміш твердих вуглеводнів переважно норм. будови) також добувають з нафти. Лабораторні методи добування алканів:

реакції сполучення або відновлення галогеноалканів;
декарбоксилювання кислот карбонових;
відновлення карбонільних сполук, алкенів.

Хімічні властивості

За звичайних алкани умов хімічно інертні, проте вступають у реакції окиснення, радикального заміщення (галогенування, нітрування, сульфохлорування, сульфоокиснення), приєднання до алкенів. Алкани піддають крекінгу (розщепленню) та піролізу (термічному розкладанню) з утворенням алканів та алкенів з коротшими карбоновими ланцюгами, а також дегідруванню, дегідроциклізації та ізомеризації.

Застосування

Застосовують як сировину для хімічної промисловості, побутове, моторне, ракетне паливо, розчинники.

Література

Химическая энциклопедия : в 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кну нянц. Москва, 1992;
Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. 4-те вид. Львів, 2009.
Геваза Ю. І., Гетьманчук Ю. П. Основи органічної хімії. Київ, 2013.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Гордієнко О. В., Любчук Т. В. Алкани // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкани (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 08.07.2022