Алексапольський, Святослав Миколайович
Алексапо́льський, Святосла́в Микола́йович (30.10.1987, м. Саки, тепер Автономна Республіка Крим, Україна — 29.08.2022, між селами Новогригорівка Первомайського району та Любомирівка Миколаївського району Миколаївської області, Україна) — військовослужбовець, молодший лейтенант (2024, посмертно) Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).
|
Алексапольський, Святослав Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 30.10.1987 |
| Місце народження | Саки |
| Смерть | 29.08.2022 |
| Місце смерті | Миколаївський район (Миколаївська обл.) |
| Місце поховання | Київ |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї кримських греків.
Навчався в українських класах кількох загальноосвітніх шкіл у м. Саках та Кримській республіканській школі-інтернаті для обдарованих дітей (с. Танкове Бахчисарайського району, тепер Автономна Республіка Крим).
Захоплювався шахами, займався боксом, тайським боксом, греко-римською боротьбою, карате, панкратіоном (давньогрецьке бойове мистецтво), бразильським джиу-джитсу, футболом тощо.
Від 2009 — на строковій службі (в/ч 3027, с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області). 2010 підписав контракт як розвідник роти розвідки спеціального призначення батальйону спецпризначення Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (в/ч 3009, м. Сімферополь).
Заочно закінчив Кримський факультет Київського національного університету культури і мистецтв (2012, спеціальність «Туризмознавство»).
Брав участь у проукраїнських акціях узимку 2013–2014 у м. Сімферополі. Після анексії Криму (див. Окупація Криму) 2014, рятуючись від переслідувань окупаційної влади, виїхав із родиною до м. Львова.
Приєднався до окремого загону спецпризначення «Азов» Національної гвардії України. Після виведення «Азову» із бойових позицій влаштувався працювати в кузні (м. Львів). Долучився до цивільного корпусу «Азова». Учасник акцій проти жорстокого поводження із тваринами.
Від 2017 служив у 25-й повітряно-десантній бригаді Десантно-штурмових військ (ДШВ) ЗСУ (смт, тепер селище Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області). Згодом перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (м. Житомир) ДШВ ЗСУ. 2019 пройшов курс із підготовки бойового медика взводу. Учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил.
Позивний «Свят».
2021 працював у компанії у сфері інформаційних технологій у м. Києві (раніше самостійно пройшов курси із програмування).
Мав значний бойовий досвід, тому активно проводив професійну підготовку членів добровольчих формувань від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну (24.02.2022). Брав участь у боях на території Київської області. Після звільнення Київщини приєднався до добровольчого підрозділу у м. Миколаєві. 03.04.2022 став у стрій 126-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, в складі якої вирушив на захист Півдня України. Призначений командиром розвідувального взводу. Працював на ділянках у районі селища Первомайського та с. Партизанського Миколаївського району Миколаївської області.
Улітку 2022 закінчив військову кафедру за військово-обліковою спеціальністю «Організація морально-психологічного забезпечення» зі званням молодший лейтенант запасу (офіцер-психолог).
Під час розвідувальної операції танк влучив під автівку групи С. Алексапольського в районі с. Білої Криниці (Баштанського району Миколаївської області), він надав екстрену медичну допомогу командиру батальйонної тактичної групи та вивів групу її із зони ураження.
Загинув унаслідок осколкового поранення.
Тіло Героя України кремували у м. Одесі. Частину праху поховали на Байковому кладовищі.
Залишилися мама, брат, дружина.
Подвиг
29.08.2022 українські війська розпочали наступ на Херсонському напрямку. С. Алексапольський у складі снайперської пари здійснював вогневу підтримку штурмової групи, яка атакувала російську позицію біля с. Новогригорівка. Знищив п’ять ворогів.
Після важкого поранення командира власним прикладом підняв підрозділ для прориву на завершальному етапі штурму противника. Українські військові взяли ворожі позиції, але перебували під масованими ударами артилерії та реактивних систем залпового вогню. Загинув у цьому бою.
Нагороди та відзнаки
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (08.07.2023, посмертно).
Меморіалізація
Пам’ять Алексапольського вшановано під час Першого Міжнародного благодійного шахового турніру пам’яті Героїв російсько-української війни — «Меморіал воїнів-шахістів» (05.03.2024, м. Львів).
На честь С. Алексапольського перейменовано вулицю у м. Миколаєві (26.07.2024).
Загинув на війні, рятуючи побратима. Історія кримчанина Святослав Алексапольського. Ютуб-канал «Суспільне Крим». 2023.
Цитати
Алексапольський С.: «Я хочу, щоб після моєї смерті над рідним містом підняли наш стяг. Щоб він майорів в місцях, де я ще не був, чи то Ай-Петрі, чи Аю-Даг».
Цит. за: Бутусов Ю. Пам’яті загиблого воїна Святослава Алексапольського // Цензор.Нет. 2023. URL : https://censor.net/ua/resonance/3415816/pamyati_zagyblogo_voyina_svyatoslava_aleksapolskogo
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін: «Його бойовий шлях має багато героїчних фактів, про які сухо написано в особистій справі. Якими словами командир мав описати те, як Святослав у складі розвідувальної групи в районі Верхнє Торецьке Донецької області зайшов у “сіру зону” на кілометр, розмінував кілька МОН-50 (протипіхотна уламкова міна спрямованої поразки — КР) та прикривав переміщення наших підрозділів. Цей вчинок допоміг нашим військам просунутися за лінію розмежування та закріпитись у “сірій зоні”. А скільки врятованих побратимів Святослав виніс під обстрілами з поля бою...».
Цит. за: Веселова В. «Золоті зірки» Криму. Що відомо про кримчан, які стали справжніми Героями України // Крим. Реалії. 2023. URL : https://ua.krymr.com/a/heroy-ukrayiny-krym-viyna-trahediya-zhyttya/32564657.html
Додатково
- Активно займався пішим туризмом, регулярно ходив у походи по Кримських горах.
- Учасник фанатського руху футбольної команди «Таврія» (м. Сімферополь).
- Федеральна служба безпеки РФ оголосила С. Алексапольського і його друзів євровандалами та терористами. Задля безпеки родина виїхала до м. Львова.
- Частину праху С. Алексапольського планують розвіяти у Криму та Греції.
Джерела
- Про присвоєння С. Алексапольському звання «Герой України»: Указ Президента України № 381/2023 від 08 липня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3812023-47321
Література
- Бутусов Ю. Пам’яті загиблого воїна Святослава Алексапольського // Цензор.Нет. 2023. URL: https://censor.net/ua/resonance/3415816/pamyati_zagyblogo_voyina_svyatoslava_aleksapolskogo
- Веселова В. «Золоті зірки» Криму. Що відомо про кримчан, які стали справжніми Героями України // Крим. Реалії. 2023. URL: https://ua.krymr.com/a/heroy-ukrayiny-krym-viyna-trahediya-zhyttya/32564657.html
- Присяжнюк В., Діденко А. «Поїхав з хлопцями, щоб звільняти південь і свій Крим»: історія Героя України з Криму Святослава Алексапольського // Суспільне Крим. 2023. URL: https://suspilne.media/crimea/627962-istoria-geroa-ukraini-z-krimu-svatoslava-aleksapolskogo/
- Фещенко А. Мріяв вигнати ворога з рідного Криму і загинув, рятуючи побратима. Згадаймо Святослава Алексапольського // Главком. 2023. URL: https://glavcom.ua/country/society/mrijav-vihnati-voroha-z-krimu-i-zahinuv-rjatujuchi-poranenoho-bijtsja-zhadajmo-svjatoslava-aleksapolskoho-956361.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Алексапольський, Святослав Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алексапольський, Святослав Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.06.2024
