Аджорнаменто

Аджорнаме́нто (італ. aggiornamento — оновлення, поповнення, удосконалення) — санкціонована ІІ Ватиканським собором (1962–1965) політика модернізації Католицької церкви і перетворення її на активну силу суспільного прогресу.

Термін «аджорнаменто» виник у період понтифікату папи Іоанна ХХІІІ (1958–1963). Вперше програма аджорнаменто була сформульована у папському документі «motu proprio» (лат. — з власної волі; тобто не узгодженому з кардиналами) від 05.06.1959, де стверджувалось про приєднання до сучасного світу через модернізацію церкви. Термін набув широкого вжитку в енцикліках та інших документах ІІ Ватиканського собору. Зокрема, Іоанн ХХІІІ у промові на відкритті собору 11.10.1962 закликав отців до «доречного осучаснення» церкви.

Політика аджорнаменто полягає в необхідності діалогу між церквою та сучасним світом з метою усунення суперечностей між католицьким віровченням, нормами, цінностями, культом і реаліями суспільства. Аджорнаменто стало синонімом радикального оновлення Католицької церкви, позначенням різних форм її адаптації до мінливих умов світу. Зокрема, політика аджорнаменто виявилася у сфері догматики (реінтерпретація віроповчальних положень) і церковно-практичній (реформи літургійного життя, канонічного права, адміністративних структур, соціального служіння, взаємин з іншими християнськими та нехристиянськими конфесіями).

У сучасній дослідницькій літературі термін «аджорнаменто» зазвичай вживається як синонім католицького модернізму.

Джерела

  • Документы II Ватиканского Собора / Пер. А. Коваль. Москва: Paoline, 2004. 710 с.

Література

  1. Жилина Е. В. Философские аспекты «аджорнаменто» на современном этапе // Религии мира: Ежегодник. Москва, 1982. С. 60-71.
  2. Гергей Е. История папства. Москва: Республика, 1996. 463 с.
  3. Абетка християнської науки і обряду. Івано-Франківськ: Вид-во ІФТА, 2002. 339 с.
  4. Шаталович А.М. Переосмысление католической концепции брака в контексте аджорнаменто // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2014. Вип. 7. С. 177-181.
  5. Яроцька О. Аджорнаменто - секулярна парадигма буття Католицької церкви після ІІ Ватиканського собору // Мандрівець. 2014. № 2. С. 79-84.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Аджорнаменто // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аджорнаменто (дата звернення: 29.03.2020).

Покликання на статтю