Аватара


Аватара

Авата́ра (санскр. अवतार — сходження) — в індуїзмі — утілення божества в образі людини чи тварини для протидії злу. Зазвичай термін стосується 10 утілень Вішну: матсья — риба, курма — черепаха, вараха — вепр, нарасімха — людина-лев, вамана — карлик, парашурама — «Рама із сокирою», Рама, Крішна, Будда, Калкі. Дев’ять аватар вже виконали свої місії, остання має відбутися в майбутньому. Концепцію аватари сформульовано в «Бхагавадгіті» (5 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.), коли повелитель Крішна говорить Арджуні: «Усюди, де благочестя занепадає, а нечестивість торжествує, я посилаю себе».

Послідовність аватар Вішну відображає еволюцію життя на землі. Аватара і Вішну об’єднує ідея порятунку й охорони світопорядку. Поняття аватари засвідчує спроможність індуїзму вже на ранній стадії асимілювати чужі для нього вірування та релігійно-філософські ідеї, що особливо яскраво виявляється в образі Калкі, який близький до месіанського. Згадуються земні втілення й інших богів. У буддизмі та джайнізмі є схожа концепція про множинність будд і тіртханкарів.

10 аватар Вішну

Видання

  • Бгаґавадґіта (божественна пісня): З санскриту / Переклад та примітки Миколи Ільницького // Бібліотека альманаху українців Європи "Зерна". Париж—Львів—Цвікау, 1999. No 11 (19). 54 с.

Література

  1. Столярова Е.В. Титулы эпического Вишну (анализ имён и практики их рецитации) // Розенберговский сборник: востоковедные исследования и материалы. Санкт-Петербург: Издательство А. Голода, 2014. — С. 211—218.
  2. Иванова А.С. Калки и Майтрея: опыт религиоведческой компаративистики // Вестник Ленинградского государственного университета имени А.С. Пушкина. 2017. № 3. С. 238—251.

Автор ВУЕ