Аватара
Авата́ра (санскр. अवतार — сходження) — в індуїзмі — тимчасове утілення божества в образі людини чи тварини для протидії злу.
Зазвичай термін стосується 10 утілень Вішну: матсья — риба, курма — черепаха, вараха — вепр, нарасімха — людина-лев, вамана — карлик, парашурама — «Рама із сокирою», Рама, Кришна, Будда, Калкі. За міфологією, дев’ять аватар вже виконали свої місії, остання має відбутися в майбутньому. Концепцію аватари сформульовано в «Бгаґавадґіті» (5 ст. до н. е. —
1 ст. н. е.), коли повелитель Крішна каже Арджуні: «Усюди, де благочестя занепадає, а нечестивість торжествує, я посилаю себе».
Послідовність аватар Вішну відображає еволюцію життя на землі. Аватара і Вішну об’єднує ідея порятунку й охорони світопорядку. Поняття аватари засвідчує спроможність індуїзму вже на ранній стадії асимілювати чужі для нього вірування та релігійно-філософські ідеї, що особливо яскраво виявляється в образі Калкі, який близький до месіанського. Згадуються земні втілення й інших богів.
У буддизмі та джайнізмі є схожа концепція про множинність будд і тіртганкарів.
Джерела
- The Bhagavadgītā in the Mahābhārata. A Bilingual Edition / Transl. and Ed. by J. A. B. van Buitenen. Chicago and London : The University of Chicago Press, 1981. 189 р.
- Бгаґавадґіта / Пер. із санскр. Д. Бурба; наук. ред. Ю. Завгородній; відп. ред. А. Накорчевський. Харків : Фоліо, 2020. 144 с.
Література
- Malinar A. The Bhagavadgītā. Doctrines and Contexts. New York : Cambridge University Press, 2007. 309 p.
- Hiltebeitel A. Reading the Fifth Veda: Studies on the Mahābhārata: Essays / Ed. by V. Adluri and J. Bagchee. Leiden; Boston : Brill, 2011.
695 p. - Завгородній Ю. Ю. Поняттєво-термінологічний ряд Бгаґавадґіти: історико-філософський аналіз (І та ІІ розділи) // Індія: давнина і сучасність: збірник наукових праць / Відп. наук. ред. О. І. Лукаш. Вип. ІІ. Київ : Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2017. С. 163–179.іта (божественна пісня): З санскриту / Переклад та примітки Миколи Ільницького // Бібліотека альманаху українців Європи "Зерна". Париж—Львів—Цвікау, 1999. No 11 (19). 54 с.
