Авантюрин

Авантюрин

Авантюри́н (фр. aventurine, від італ. per avventura — випадково отриманий), авантюриновий кварц — мінерал, різновид кварцу SiO2, дрібнозернистий кварцит із дрібними іскристими включеннями лускатих мінералів (зелена слюда Фукса, вишнево-червоний гематит), які зумовлюють мерехтіння каменю при повороті.

Авантюрин

Історична довідка

За легендою, у 17 ст. склодув із містечка Мурано поблизу Венеції випадково упустив у посудину з розплавленим склом трохи мідних ошурків, внаслідок чого було отримано скло червоно-бурого кольору, схоже на авантюрин.

Характеристики

Фізичні властивості: твердість шкалою твердості мінералів Мооса — 7; щільність — 2,65; кольори — синій, зелений, жовтий, чорний, коричневий, вишневий; просвічує. Колір обумовлений наявністю включень. Іноді на формування відтінку впливає наявність глухих тріщин, заповнених гідроксидом заліза. Також у складі авантюрину можуть бути присутні мусковіт, рутил, сфен, апатит, лейкоксен (частка може коливатися у межах від 5 до 15 %). Структура породи гранобластова, гетерогранобластова або лепідогранобластова. Форма кварцових зерен ізометрична, з чіткими обмеженнями, іноді подовжена. Розмір може варіюватися від 0,1 до 3 мм. Авантюрин як зернисте мінеральне утворення є твердим, але вельми крихким матеріалом зі скляним блиском, який з’являється після полірування. На властивості, колір і текстуру мінералу впливає не лише розмір кварцових зерен, але й рівномірність розподілу елементів, що входять до його складу. Рівномірне забарвлення й однорідна будова найчастіше притаманна золотисто-вишневим і медово-жовтим різновидам авантюрину, для них також характерна найсильніша іскристість. Залежно від кольорового різновиду, кількість наявного мінералу-хромофору (такого, що надає блиску й кольору) змінюється від 5 % у світлих різновидах до 40 % — у темних. У разі наявності самого тільки гематиту мерехтливий ефект взагалі зникає.

Різновиди

Розрізняють такі декоративні різновиди авантюрину: однорідний (медово-жовтий, рожевий, золотисто-вишневий і коричневий мінерали) та плямисто-смугастий (плямисто-смугастий вишнево-білого кольору і неясно-смугастий білий). Камінь різних кольорів ефектно виглядає як самостійно, так і в поєднанні з металами. Вартість авантюринових виробів порівняно невелика. Однак натуральний самоцвіт у продажу зустрічається рідко, частіше — так зване авантюринове скло (скляна імітація авантюринового кварциту).

Поширення

У природі формування авантюрину відбувається в результаті метаморфічної зміни і перекристалізації піщано-глинистої осадової породи в умовах регіонального метаморфізму. Так утворюються поклади у вигляді пластових тіл. Авантюрин видобувають у Австрії, Бразилії, Австралії (червоні й бордові відтінки), Іспанії, Норвегії, Китаї, США (колорадський золотий камінь), Чилі, Росії (золотисто-коричневий таганаїт), Індії (зелений індійський жад, рідкісний синій самоцвіт), Фінляндії.

Використання

У багатьох країнах авантюрин здавна був дуже популярним, з нього виготовляли ювелірні вироби, а з менш цінних зразків — предмети побуту. Так само рано навчилися й імітувати авантюрин. Ще стародавні єгиптяни вміли виготовляти подібне до авантюрину кольорове скло. Нині самоцвіт використовують для виготовлення прикрас, з нього вирізують декоративні фігурки, шкатулки.

Література

  1. Лазаренко Є. К. Курс мінералогії : у 2 ч. Львів : Видавництво Львівського університету, 1959. Ч. 2. Опис мінералів. 654 с.
  2. Павлишин В. І. та ін. Генезис мінералів. Київ : КНТ, 2007. 556 с.
  3. Гелета О. Л. та ін. Основні підходи щодо запровадження класифікації коштовного і декоративного каміння, гармонізованої відповідно до світового досвіду // Коштовне та декоративне каміння. 2017. № 4. C. 15–19.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Вергельська Н. В. Авантюрин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авантюрин (дата звернення: 12.11.2019).