Абхава


Абхава

Абха́ва (санскрит अभाव (abhāva) — небуття, неіснування, відсутність) — в індійській філософіїнебуття, відсутність, заперечення як в онтологічному, так і в гносеологічному аспекті. Синонім — асах.

Важливе поняття, над яким міркували та сперечалися індійські філософи, насамперед представники вайшешики, ньяї, міманса та буддизму. У вченні вайшешики перелічено 4 види небуття як відсутності речі:

• якщо вона ще не проявилася (прагабхава);

• якщо річ знищена (дхвамса-абхава);

• не існує як іншої речі (аньонья-абхава);

• якщо з нею немає зв’язку (атьянта-абхава).

Непроявлений стан речі може передувати проявленому і бути небуттям-потенцією, джерелом буття.

Буддисти заперечують реальне існування абхави і можливість пізнати об’єкт, що не існує, оскільки це суперечить їхньому уявленню про суворо причинний характер пізнання, відповідно до якого найважливішою умовою пізнання об’єкта є існування об’єкта.

Література

  1. Tiwari D. N. Ontological Non-being (Abhava) vs. Philosophical Being [Indian Context] // Indian Philosophical Quarterly. 2003. Vol. 30 (3). Pp. 411—442.
  2. Радхакришнан С. Индийская философия. Москва, 2008. 1008 с.

Автор ВУЕ