Абд аль-Мумін


Абд аль-Мумі́н (араб. عبد المؤمنі‎; 1094 або 1101, м. Тлемсен, тепер Алжир — 1163, м. Сале, тепер Марокко) — халіф (1130–1163), засновник держави та династії Альмохадів.

Абд аль-Мумін

(عبد المؤمن)

Рік народження 1094 або 1101
Місце народження Тлемсен, Алжир
Рік смерті 1163
Місце смерті Сале, Марокко
Напрями діяльності політика, влада державна

Життєпис

Походив із бідної сім’ї гончара, ще в юності виявляв здібності до теології. 1117 або 1118 став учнем і послідовником Ібн Тумарта — засновника нової ісламської секти, що виступала за очищення ісламу та суворе єдинобожжя. Разом вони проповідували в містах Магрибу, створили об’єднання аль-Муваггідун, у союзі з берберськими племенами 1121 розпочали боротьбу проти правлячої династії Альморавідів. Після смерті Ібн Тумарта (1130) Абд аль-Мумін — халіф та амір аль-мумінін (повелитель правовірних).

Створив численну кінну армію з берберських та арабських племен. Його війська оволоділи Ґібралтаром (1145), розбили війська Альморавідів і заволоділи Марокко (1147), вторглися до Іспанії та захопили міста Севілью, Кордову, Альмерію (1151), Ґранаду (1156). Під час військової кампаній 1151–1153 та 1159–1160 встановив свою владу над північноафриканським узбережжям Алжиру, Тунісу та Лівії (до м. Триполі). Задля зміцнення новоствореної держави Абд аль-Мумін впровадив земельний кадастр (таксир), податки і військову службу для племен, успадкування влади. Опікувався поширенням мистецтв і наук.

Образ халіфа є в багатьох легендарних сюжетах народів Північної Африки. У сучасному Алжирі Абд аль-Мумін вважається національним героєм.

Література

  1. Грюнебаум Г. Э. фон. Классический ислам. Очерк истории (600–1258). Москва, 1986.
  2. Barton S. A History of Spain. London, 2009.
  3. Lugan B. Histoire du Maroc: Des origines à nos jours. Paris, 2011.

Автор ВУЕ