Абгава

Абга́ва (санскрит अभाव (abhāva) — небуття, неіснування, відсутність) — в індійській філософіїнебуття, відсутність, заперечення як в онтологічному, так і в гносеологічному аспекті. Синонім — асах.

Важливе поняття, над яким міркували та сперечалися індійські філософи, насамперед представники вайшешики, ньяї, міманса та буддизму. У вченні вайшешики перелічено 4 види небуття як відсутності речі:

• якщо вона ще не проявилася (прагабгава);

• якщо річ знищена (дгвамса-абгава);

• не існує як іншої речі (аньонья-абгава);

• якщо з нею немає зв’язку (атьянта-абгава).

Непроявлений стан речі може передувати проявленому і бути небуттям-потенцією, джерелом буття.

Буддисти заперечують реальне існування абгави і можливість пізнати об’єкт, що не існує, оскільки це суперечить їхньому уявленню про суворо причиновий характер пізнання, відповідно до якого найважливішою умовою пізнання об’єкта є існування об’єкта.

Література

  1. Лысенко В. Г. Универсум вайшешики: по «Собранию характеристик категорий» Прашастапады. Москва : Восточная литература, 2003. 486 с.
  2. Tiwari D. N. Ontological Non-being (Abhava) vs. Philosophical Being [Indian Context] // Indian Philosophical Quarterly. 2003. Vol. 30 (3). Pp. 411—442.
  3. Радхакришнан С. Индийская философия. Москва : Академический Проект ; Альма Матер, 2008. 1008 с.
  4. Phillips S. H. Epistemology in Classical India: The Knowledge Sources of the Nyāya School. London ; New York : Routledge, 2013. 206 р.

Автор ВУЕ

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ