Абашидзе, Іраклій Віссаріонович


Абашидзе, Іраклій Віссаріонович

Абаши́дзе, Іра́клій Віссаріóнович (груз. ირაკლი ბესარიონის ძე აბაშიძე; 23.11.1909, м. Хоні, тепер Імеретія, Грузія — 14.01.1992, м. Тбілісі, Грузія) — поет і державний діяч, академік (1960) та віце-президент НАН Грузії (1970–1992).

Абашидзе, Іраклій Віссаріонович

(ირაკლი ბესარიონის ძე აბაშიძე)

Рік народження 1909
Місце народження Хоні, Імеретія, Грузія
Рік смерті 1992
Місце смерті Тбілісі, Грузія
Alma mater Тбіліський державний університет, Тбілісі
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, політика

Життєпис

Почав друкуватися з 1928, навчаючись на філологічному факультеті Тбіліського університету. Дебютна книжка «Кілька віршів» (1931), а також інші твори 1930–1960-х позначені громадянським звучанням. Вірш «Я, капітан Бухаїдзе» (1942), написаний на честь воїна-фронтовика, став народною піснею. У певних творах цього періоду («Жовтневий рапорт», «Відкритий лист американському письменникові», «Грузія квітує», «На ХХ з’їзді») свідомо йшов на компроміс із комуністичною владою.

1960 організував експедицію грузинських учених і літераторів до Палестини, де в монастирі Св. Хреста було віднайдено гаданий портрет Шота Руставелі (є версія, що це останній притулок поета). Написана під враженням від поїздки поетична збірка «Слідами Руставелі» (1972) здобула велику популярність у Грузії та за її межами. У збірках «Наближення» (1966), «Вітри в долині Ріоні» (1979), «Чи справжній ти» (1984) розкрився ліричний талант Абашидзе. Книга спогадів «Дзвін з тридцятих років» (1992) доповнила його грані як публіциста й громадянина.

Абашидзе плекав традиції грузинсько-українських літературних взаємин. Написав вірш «В Україні». Шанував українську класику: виступав зі статтями про Тараса Шевченка («Великий Кобзар»; 1961), Лесю Українку. 1964 зробив доповідь на урочистому засіданні Спілки письменників Грузії, присвяченому 100-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Переклав твори Тараса Шевченка («Заповіт», «Лілея», «Москалева криниця»), Лесі Українки («Конвалія», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Поет під час облоги»), Івана Франка («Гімн», поезії з циклу «Веснянки»). Вірш «Знов кличе Алазані» присвятив Миколі Бажану: поетів єднала довголітня творча дружба; навзаєм Микола Бажан присвятив Абашидзе вірш «Сходження на Зедазені» (грузинський переклад — Нії Абесадзе) та переклав низку його поезій. Окремі вірші Абашидзе перекладали Максим Рильський, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Олійник, Світлана Жолоб, Рауль Чілачава.

Іраклій Абашидзе — голова Верховної Ради Грузинської РСР (1971–1990), перший секретар (голова) правління Спілки письменників Грузії (1953–1967), засновник і головний редактор Грузинської радянської енциклопедії (з 1966). Усвідомлюючи становище рідного народу в політичних, економічних, культурних умовах Радянського Союзу, намагався всебічно сприяти прогресу Грузинської РСР. На шляху до грузинської незалежності підтримав Звіада Гамсахурдія.

Визнання

Твори

  • У к р. п е р е к л. — Палестино, Палестино! Київ, 1966.
  • День Грузії. Київ, 1968.
  • Вітри в долині Ріоні. Київ, 1982.
  • Поезії. Київ, 1987.
  • Ти докоряєш мені; Вгамуйся // Бажан М. Вибрані твори у 2 т. Київ, 2004. Т. 2: Переклади.

Література

  1. Грицик Л. В. Іраклій Абашідзе. Київ, 1979.
  2. ირაკლი აბაშიძე — 90 (მოგონებათა კრებული). თბილისი [Іраклію Абашідзе — 90 (Збірник спогадів)]. Тбілісі, 1999.

Автор ВУЕ