Абаді, Поль

Поль Абаді

Абаді́, Поль (фр. Abadie, Paul; 09.11.1812, м. Париж — 03.08.1884, м. Шату, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — архітектор, реставратор, член Академії красних мистецтв (з 1875).

Абаді, Поль (Abadie, Paul)
Народження	09.11.1812
Місце народження	Париж
Смерть	03.08.1884
Місце смерті	Шату
Alma mater	Національна вища школа красних мистецтв
Місце діяльності	Бордо, Париж
Напрями діяльності	архітектура

Відзнаки
Ордени	Орден Почесного легіону

Базиліка Сакре-Кер

Життєпис

Навчався у коледжах міст Бордо і Ангулема, з 1832 — у майстерні А. Леклера, 1835–1839 — у Школі красних мистецтв (обидві — м. Париж). З 1844 працював у Комісії історичних пам’ятників, водночас брав участь у проектах з реставрації, Собору Паризької Богоматері (Notre-Dame de Paris; 1845–1848), зокрема, під керівництвом Ж.-Б.-А. Лассю і Е. Віолле-ле-Дюка. 1849 Абаді призначено архітектором єпархій міст Періге, Ангулема і Каора, 1862 — м. Бордо, а 1874 — м. Парижа.

Творча діяльність

В Ангулемі Абаді збудував церкву Сен-Марсіаль (Saint-Martial; 1849–1856 ), міську ратушу (Hotel de Ville; 1858–1865), реконструював церкву Сент-Озон (Saint-Ausone; 1864–1866), собор Сен-П’єр (Saint-Pierre; 1866–1885).

У Бордо збудував церкви Сент-Марі-де-ла-Бастід (Sainte-Marie-de-la-Bastide; 1860–1886) і Сен-Фердинанд (Saint-Ferdinand; 1862–1866), реставрував дзвіницю базиліки Сен-Мішель (Saint-Michel; 1857–1869), фасад церкви абатства Сен-Круа (Sainte-Croix; 1859–1865).

У м. Періге Абаді реставрував собор Сен-Фрон (Saint-Front; 1849–1899), цілком перебудувавши його, доповнивши його архітектурну форму куполами у візантійському стилі.

Вершина творчості Абаді — проект збудованої у м. Парижі у романо-візантійському стилі базиліки Сакре-Кер (Sacré-Cœur; 1875–1919). У 1874 проект Абаді переміг на публічному конкурсі серед 78 проектів. На його створення Абаді надихнули монументи Шаранти та Перігора, які він реставрував.

Храм, розташований на Монмартрському пагорбі, — типовий приклад еклектичного наслідування середньовічної архітектури, що було поширено в церковній архітектурі кін. 19 ст. Водночас у цьому синтезі виявляється оригінальність та уява автора.

Після смерті Абаді роботу продовжили п'ять архітекторів, які трохи відійшли від його первісного задуму. Загалом Абаді спроектував і збудував близько 50 споруд, переважно церков, але серед них також були і житлові будинки, і громадські споруди. Доробок Абаді як реставратора — понад 40 середньовічних, насамперед романських, храмів у французьких департаментах Дордонь, Жиронда, Шаранта. Нагороджений орденом Почесного легіону: кавалер (з 1866), офіцер (з 1869).

Література

Entre archéologie et modernité, Paul Abadie, 1812–1884. Angoulem : Musée Municipal, 1984. 222 p.
Loyer F. Histoire de l’architecture française de la Révolution à nos jours. Paris : Mengès ; Edition du patrimoine, 1999. 504 p.
Bosse-Platière R. Paul Abadie: l’architecte du Sacré-Cœur aurait eu 200 ans // Le Figaro. 2012. 9 novembre. URL: http://www.lefigaro.fr/culture/2012/11/09/03004-20121109ARTFIG00434-paul-abadie-l-architecte-du-sacre-coeur-aurait-eu-200-ans.php
Laroche C. Abadie, Paul // Grove Art Online. Oxford Art Online. URL: http://www.oxfordartonline.com/groveart/view/10.1093/gao/9781884446054.001.0001/oao-9781884446054-e-7000000041#oao-9781884446054-e-7000000041

Відео

Базиліка Сакре-Кер

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Абаді, Поль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абаді, Поль (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.11.2017