Іменини

Імени́ни, день ангела — у християнстві (православ’ї, католицизмі) — особисте свято, яке відзначають у день пам’яті святого, на честь якого людина названа. У світському суспільстві термін часто вживають як синонім народин (уродин) — річниці з дня народження.

Історично іменини вважали святом, важливішим за народини. Під час навернення у християнство, здійсненні таїнства хрещення неофіту обирали за церковним календарем християнське ім’я на честь певного святого.

У сталому християнському середовищі часовий інтервал між народженням та іменинами зазвичай був незначним: за традицією, немовля нарікали іменем саме під час хрещення (часто — на 8-й день) і на честь одного зі святих, пам’ять яких церква згадувала у день хрещення. Рідше називали на честь родичів, за вподобанням батьків, за нормами звичаєвого права. В Україні побутували обряди ім’янаречення, де у виборі імені обов’язково брали участь, окрім священника, баба-повитуха, куми, хрещені батьки. Вірили, що обраний святий-тезка є відтак небесним покровителем дитини.

Зі зміною інституту ім’янаречення, відходу від традицій найменування за церковним календарем, батьки обирають дитині ім’я в різний спосіб — за власним бажанням, смаком, модою, на честь нових героїв, популярних діячів або й вигадують нове. Святкування річниці з дати народження у секулярному середовищі стало головним особистим святом, тоді як іменини — символічним. Зі сплесками рівня релігійності в суспільстві фіксують тенденцію до відновлення практики вибору імені за церковною традицією.