Ігнатенко, Віталій Андрійович

Ігнате́нко, Віта́лій Андрі́йович (28.07.1973, м. Київ, тепер Україна — 07.05.2022, о. Зміїний Одеської області, Україна; похований у рідному місті) — військовослужбовець, солдат Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).

Ігнатенко, Віталій Андрійович
Народження	28.07.1973
Місце народження	Київ
Смерть	07.05.2022
Місце смерті	Зміїний
Місце поховання	Київ
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка)

Життєпис

Із дитинства цікавився військовою технікою, радіопеленгацією. Здобув середню технічну освіту. Пройшов строкову військову службу.

Від 2015 — учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил у складі батальйону «Донбас». Позивний «Німець». Виконував бойові завдання біля м. Маріуполя Донецької області, потім воював у Луганській області (міста Світлодарськ, Попасна, Лисичанськ).

На початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну приєднався до спецпідрозділу ГУР МО України «Шаман» (був одним із його організаторів). Від першої доби (24.02.2022) на позиції снайпера разом із побратимами стримував наступ окупантів на м. Київ на Північному напрямку, зокрема відбивав ворожі атаки на аеропорт «Антонов», брав участь у боях за с. Мощун, с-ще Гостомель, займався евакуацією мешканців м. Ірпеня Київської області. Після звільнення Київщини від квітня 2022 воював на Сході та Півдні України, виконував спеціальні бойові завдання в тилу ворога.

Подвиг

07.05.2022 у складі зведених підрозділів одним із перших штурмував окупований о. Зміїний. Українські війська тоді відступили, але надалі острів було звільнено від росіян. Перший десант став початком успішних операцій ГУР МО на Чорному морі, що дало змогу налагодити цивільне судноплавство і розблокувати «зерновий коридор».

В. Ігнатенко із побратимом О. Зайцевим (2022 удостоєний звання Герой України, посмертно) прикривали відхід українських бійців. Загинули разом у стрілецькому бою, врятувавши життя багатьом українським захисникам.

Залишилися мати, дружина, син.

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).

Меморіалізація

06.09.2024 ГУР МО України презентувало книгу-буклет про В. Ігнатенка з його архівними фото.

Література

Україна й українці значно сильніші, ніж будь-хто думає про нас – звернення Президента Володимира Зеленського // Президент України. 2023. URL:https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-j-ukrayinci-znachno-silnishi-nizh-bud-hto-dumaye-pr-83973
Ярухін Ю. М. Герої нескореної України: Герої України, кавалери орденів 3-х ступенів з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. 2022 рік. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Борисфен Інтел ; ВД «Воєнна розвідка», 2024. С. 98–99.
Герой операцій, які увійдуть в історію. ГУР презентувало книгу про полеглого розвідника // РБК-Україна. 2024. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/geroy-operatsiy-ki-vviydut-istoriyu-gur-prezentuvalo-1725625406.html

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Ігнатенко, Віталій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ігнатенко, Віталій Андрійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2025