Кутя

Кутя́ ― традиційна страва на свята зимового циклу українців; каша, приготована з варених пшеничних або ячмінних зерен із додаванням узвару, маку, горіхів, меду чи цукру.

У різних регіонах України буває густою або рідкою, що залежить від додавання у варені зерна пшениці з маком і медом узвару (вару).

Кутю готували тричі: перед Різдвом Христовим, перед Святим Василем (13.01 у православних християн) та перед Богоявленням. Страву готували в новому глиняному горщику, в ньому ж і ставили поряд з узваром (варом) на покуті.

Вечір перед Різдвом називають «Багатою кутею». Кутя ― головна серед 12 пісних страв. Її споживали першою, подекуди нею ж і завершували вечерю (Коломия). Подавали кутю до столу в мисці чи макітрі.

Першу ложку куті належало взяти батькові, який як голова сім’ї спочатку віншував кутею дружину, відтак кожну дитину: «Христос рождається! Бажаю тобі…». Батькові побажання не повторювалися (Покуття). На Подніпров’ї господар, з’ївши першу ложку куті, другу підкидав до стелі і придивлялися: якщо зернята прилипали, це віщувало успіх у господарюванні, бджільництві, добрий врожай. На Поділлі, з’ївши три ложки куті, дівчата бігли на подвір’я і прислухалися: у якій стороні собака загавкав, туди й заміж піде. Повечерявши, на столі лишали кутю в мисці.

Вечір перед Святим Василем ― Щедра кутя. Кутя ― головна серед скоромних (з м’ясом) страв.

Вечір перед Богоявленням ― Голодна кутя. Кутя ― головна серед 12 пісних страв. Батько підкидав першу ложку куті до стелі: якщо зернята прилипали ― на врожай і здоров’я. Після вечері парубки виходили надвір і стріляли з рушниці ― проганяли кутю, примовляючи: «Геть кутя з покуття. А узвар ― на базар».

Поминаючи небіжчика, готували і подавали коливо ― варені зерна пшениці (з початку 20 ст. подекуди рису), залиті медовою ситою (вода з медом). Іноді коливо можуть називати кутею.

Література

Мала енциклопедія українського народознавства / За ред. С. Павлюка. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 523.
Шаповал Л. І. Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів. Полтава : ТОВ «АСМІ», 2009. С. 138; 165.
Сапеляк О. Харчування покутян // Народознавчі Зошити. 2017. № 1 (133). С. 147.