Білецький, Володимир Стефанович

Біле́цький, Володи́мир Сте́фанович (26.01.1950, с. Матвіївка, тепер Запорізького району Запорізької області, Україна) — вчений у галузі гірництва, доктор технічних наук (з 1994), професор (з 2000), громадсько-політичний діяч, видавець, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, Академії економічних наук та Академії гірничих наук України.

Білецький, Володимир Стефанович
Народження	26.01.1950
Місце народження	Матвіївка
Alma mater	Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Напрями діяльності	гірництво, видавнича справа, енциклопедистика

Відзнаки
Ордени	За заслуги (ІІІ ст.)

Життєпис

У 1972 закінчив з відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). З 1974 до 1978 – аспірант кафедри «Автоматизація виробничих процесів» Дніпропетровського гірничого інституту.

Білецький В. С. Робота з твором Г. Агриколи «De re metallica libri XII» у відділі стародруків бібліотеки Варшавського університету

У 1976 переїхав на Донеччину, працював механіком на шахті ім. С. Орджонікідзе ВО «Макіїввугілля», у Макіївському науково-дослідному інституті з безпеки робіт у гірничій промисловості (1976–1981), з 1981 по 2014 – у Донецькому політехнічному інституті (тепер Донецький національний технічний університет), де пройшов шлях від інженера Науково-дослідної частини до професора. Від 2014 – професор Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка, завідувач кафедри «Обладнання нафтових і газових промислів», від 2017 – професор кафедри «Видобування нафти, газу і конденсату» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Пройшов зарубіжні наукові стажування в Іллінойському (США) та Варшавському (Польща) університетах. Провідний член наукової школи «Спеціальні методи збагачення, зневоднення і грудкування тонко- і дрібнодисперсного вугілля». Член наукових спільнот «Школа підземної розробки» (м. Дніпро), «Донецька наукова школа вуглехімії», гірничої школи «Szkoła Eksploatacji Podziemnej», Польща.

Наукова діяльність

У 1986 захистив кандидатську, у 1994 докторську дисертацію на тему «Розробка наукових основ і способів селективної масляної агрегації вугілля та вуглевмісних продуктів» (спеціальність – «Збагачення корисних копалин»). Розробив наукові основи технології масляної агломерації вугілля. Створив нову технологію магістрального гідротранспорту вугілля на основі поєднання процесів «гідротранспорт — масляна агломерація». Розробив нові способи автоматичного керування технологічними процесами в гірництві. Розвинув теорію і прикладні аспекти технології адгезійного збагачення золота, а також елементи теорії висококонцентрованих водовугільних суспензій. Автор ідеї та науковий редактор проєкту «Гірнича енциклопедія», за яким у 1998-2004 створено національну термінологічну систему в гірництві. Досліджував питання світової та вітчизняної історії гірництва, зокрема відкриття та освоєння Донецького басейну.

Має сертифікати Міссісіпського Консорціуму вищих навчальних закладів з інтернаціонального розвитку (англ. Mississippi Consortium for International Development; м. Джексон, США, 1998) та Інституту публічно-приватного партнерства (англ. The Institute for Public-Private Partnerships; м. Вашингтон, США, 2000).

Станом на 2022 є автором понад 700 друкованих праць (із них понад 60 монографій, підручників та навчальних посібників, словників та енциклопедичних видань, отримав 70 патентів на винаходи).

Громадсько-політична діяльність

Один із фундаторів Народного Руху за Перебудову в Донбасі (членський квиток № 1 на Донеччині). Делегат Установчих зборів Народного Руху України (НРУ). Входив до всеукраїнських керівних структур НРУ. Фундатор і керівник ряду громадських організацій у Донецьку, зокрема: дослідно-видавничої фундації «Український культурологічний центр» (1994), Донецького відділення Наукового товариства імені Шевченка (1997), Донецького відділення товариства «Україна-Світ» (1997), Донецького обласного товариства української мови (1989), член дорадчої Ради з питань національностей Донецької обласної державної адміністрації. Експерт Міжнародного інституту демократії та Центру «Соціовимір».

Є активним дописувачем українського сектору Вікіпедії. Працює в розділах «Гірництво» та дотичних темах наук про Землю. Має суттєвий власний внесок у проєкт: станом на 2022 — понад 26 000 нових вікі-статей і понад 240 000 редагувань, які отримують у середньому 1 млн. переглядів на місяць.

Видавнича й редакторська діяльність

Співзасновник газет «Східний часопис» та «Козацький край». Співзасновник і перший директор ТОВ «Східний видавничий дім», який здійснив близько 1100 видавничих проєктів і був одним із основних репрезентантів української наукової та суспільно-політичної книги на Сході України. Засновник і шеф-редактор всеукраїнського наукового журналу «Схід» (з 1995). Ініціатор і редактор «Донецького вісника Наукового товариства імені Шевченка» (з 2001) та наукового журналу «Геотехнології» (видавець – НТУ «Харківський політехнічний інститут», з 2017).

Автор ідеї та головний редактор проєкту «Гірнича енциклопедія» (2001–2013), що містить «Гірничий енциклопедичний словник», «Малу гірничу енциклопедію» та серію книг за редакцією «Гірнича енциклопедія».

Учасник (автор) у проєкті «Енциклопедія сучасної України»; член редакційної колегії Енциклопедії гірничої механіки; учасник (автор) у проєкті «Енциклопедія "Наукове товариство імені Шевченка"». З 2018 співпрацює з Великою українською енциклопедією, автор понад 300 опублікованих статей (станом на кінець 2022).

Один з непересічних видавничих і редакторських проєктів В. Білецького (у співавторстві) — перший переклад українською мовою праці «De Re Metallica» («Про гірничу справу»; 1556) — першої європейської енциклопедії з гірництва та металургії Ґ. Аґриколи.

Визнання

Відзначений Подякою Президента України (2009), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2009), медаллю «20 років відновлення Наукового товариства імені Шевченка в Україні» (2009), Золотою медаллю імені М. І. Туган-Барановського Академії економічних наук України (2010).

2023 нагороджений нагрудним знаком «За професійні здобутки» (НАН України) та пам'ятною медаллю з нагоди 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка.

Праці

У с п і в а в т.:
Монографії

Гідравлічний транспорт». Донецьк: Східний видавничий дім: 2009. 436 с.
Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк : Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк, 2010. 496 с.
Гірництво в історії цивілізації. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 488 с.

Підручники

Основи хімії і фізики горючих копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 640 с.
Технологія збагачення корисних копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, 2009. 272 с.
Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2018. 416 с.

Література

Володимир Білецький. Серія «Українська біобібліографія»/ Донецьке відділення НТШ. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. 132 с.
Білецький В. С. // Енциклопедія «Наукове товариство ім. Шевченка». Львів: НТШ, 2015. Т. 2. С. 131-132.
Білецький Володимир Стефанович. До 70-річчя від дня народження В. С. Білецького: біобібліогр. покажч. / Наукове товариство ім. Шевченка, Донец. обл. від-ня ; уклад. : О. В. Башун, В. В. Оліфіренко ; за ред. Р. М. Кушніра. Харків — Львів : Наукове товариство ім. Шевченка, 2020. 156 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Білецький, Володимир Стефанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білецький, Володимир Стефанович (дата звернення: 4.11.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.03.2019