Аш, Шолом

Аш, Шо́лом (їдиш שלום אש‏‎; 01.11.1880, м. Кутно, тепер Польща — 10.07.1957, м. Лондон, Велика Британія) — письменник, драматург і есеїст. Писав мовою їдиш.

Аш, Шолом (שלום אש)
Народження	01.11.1880
Місце народження	Кутно, Польща
Смерть	10.07.1957
Місце смерті	Лондон, Велика Британія
Напрями діяльності	літературна творчість, драматургія

Життєпис

Народився у традиційній хасидській родині торговця худобою і власника готелю. Отримав традиційну єврейську релігійну освіту. У 16–17 років захопився (таємно від батьків) ідеями єврейського просвітницького руху Гаскала.

1898 переїхав до м. Влоцлавека, 1899 — до м. Варшави, де увійшов до кола письменників, які об’єднувалися довкола І.-Л. Переца.

1908 Аш уперше відвідав Палестину, 1911 описав свої враження від поїздки у книжці нарисів «Земля Ізраїлю» («ארץ ישראל»).

1908 узяв участь у Чернівецькій конференції з мови їдиш (м. Чернівці, тепер Україна), яка ухвалила рішення про статус їдишу як однієї з національних мов євреїв.

1909 Аш емігрував до США. Після Першої світової війни повернувся до Європи, відвідав Литву й Німеччину, оселився в Польщі.

1932 обраний почесним президентом Їдишського ПЕН-клубу. Того ж року Ю. К. Пілсудський нагородив Аша орденом Відродження Польщі, що було неоднозначно сприйнято єврейською громадськістю Польщі. 1939 повернувся до США.

Співпраця Аша з комуністичною газетою «Ранкова свобода» («מאָרגן־פרײהײט») у 1940-х стала приводом для обвинувачень його в «антиамериканській діяльності» на початку 1950-х (див. Маккартизм). Це змусило письменника виїхати до Європи. Останні роки життя провів у м. Лондоні та м. Бат-Ямі (Ізраїль).

Творчість

Розпочав писати 1899 івритом, під впливом І. -Л. Переца перейшов на їдиш. Друкувався з 1900.

У 1902 опублікував першу книгу оповідань «У погані часи» («אין א שלעכטער צייט»). З 1904 почав писати велику прозу: повість «Штетл» («א שטעטל»), яку частина літературознавців розглядає як поему у прозі, з 1905 — п’єси для єврейського театру. Здобув європейську популярність п’єсою «Бог помсти» («דער גאט פון נקמה»; 1906, уперше поставлено 1907 у Німеччині, упродовж наступного року перекладено основними європейськими мовами).

У центрі уваги творів Аша — життя єврейського містечка (штетлу) та історична тематика, пізніше також життя єврейських емігрантів у США.

За пізній роман «Людина з Назарета» («דער מאן פון נצרת»; 1939), що ґрунтується на євангельському сюжеті, Аша звинуватили в пропаганді християнства. Аш заявляв, що метою написання цього роману та його продовження [романи «Апостол» («The Apostle»; 1943) і «Марія» («Mary»; 1949), вийшли лише англійські переклади, тексти їдишем неопубліковані] було створення мосту між юдаїзмом і християнством.

Визнання

У будинку Аша в м. Бат-Ямі після його смерті відкрито Музей Аша.

Твори

А н г л. п е р е к л. — The Apostle. New York : Carroll & Graf Publishers, 1985. 754 p.
The Nazarene. 2nd ed. New York : Carroll & Graf Publishers, 1996. 698 p.
Р о с. п е р е к л. — Собрание сочинений : в 3 т. Москва; Ленинград : Земля и фабрика, 1929–1930.
Люди и боги. Москва : Художня литература, 1966. 423 с.

Література

Madison C. Yiddish Literature: Its Scope and Major Writers. New York : Schocken Books, 1972. 540 p.
Siegel B. The Controversial Sholem Asch: An Introduction to His Fiction. 3rd ed. Bowling Green : Popular Press, 1976. 326 p.
Norich A. Discovering Exile: Yiddish and Jewish American Culture During the Holocaust. Stanford : Stanford University Press, 2007. 232 p.
Wolitz S. Yiddish Modernism: Studies in Twentieth-Century Eastern European Jewish Culture. Bloomington : Slavica Publishers, 2014. 442 p.